Транскордонне співробітництво як інструмент підтримки ЄС

Abstract

Здійснено узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень щодо основних питань транскордонного співробітництва; транскордонне співробітництво визначено як співробітництво адміністративних регіонів із суміжними регіонами сусідніх держав на основі систематичних взаємовідносин, підвищеної контактності кордону, регіональної ідентичності та економічної доцільності, при цьому полегшуючи процеси управління та прийняття необхідних управлінських рішень. Окреслено основні етапи становлення європейської політики щодо транскордонного співробітництва. У ситуації фрагментації зовнішньополітичної діяльності та плюралізму акторів світової політики закономірною є поява нових форм співпраці за участю внутрішніх акторів, за допомогою яких держави можуть максимально повно забезпечити національні інтереси. ТКС сприяє розвитку політичних, економічних, культурних та гуманітарних взаємозв'язків між суміжними регіонами держав, економічної модернізації суміжних територій та активізації участі держав у процесах глобалізації та інтеграції, сприяючи забезпеченню національних інтересів у сучасних умовах. Проаналізовано європейський досвід та розробити пропозиції з удосконалення публічної політики у сфері транскордонного співробітництва, враховуючи кращі європейські практики. Специфіка ТКС пов'язана з наявністю/відсутністю відповідних інституційних структур в сфері публічного управління, що регулюють транскордонну кооперацію; з сухопутно-морською-річковим кордоном, що детермінує способи та механізми співробітництва. Виявлено основні тенденції, суперечності та проблеми реалізації спільних прикордонних проектів в Україні та запропоновано основні шляхи їхнього подальшого вирішення з використанням відповідних практик. The results of domestic and foreign scientific research on the main issues of cross-border cooperation were summarized; cross-border cooperation is defined as the cooperation of administrative regions with adjacent regions of neighboring states on the basis of systematic relationships, increased border contact, regional identity and economic feasibility, while facilitating management processes and making the necessary management decisions. The main stages of the formation of the European policy on cross-border cooperation are outlined. In the situation of fragmentation of foreign policy activity and pluralism of actors of world politics, the emergence of new forms of cooperation with the participation of domestic actors, with the help of which states can ensure national interests as fully as possible, is natural. TCS contributes to the development of political, economic, cultural and humanitarian relations between adjacent regions of the states, economic modernization of adjacent territories and activation of the participation of states in the processes of globalization and integration, contributing to the provision of national interests in modern conditions. The European experience was analyzed and proposals were developed to improve public policy in the field of cross-border cooperation, taking into account the best European practices. The specificity of TCS is related to the presence/absence of relevant institutional structures in the field of public administration that regulate cross-border cooperation; with the land-sea-river border, which determines the methods and mechanisms of cooperation. The main trends, contradictions and problems of the implementation of joint border projects in Ukraine were identified and the main ways of their further solution using relevant practices were proposed.