Перспективи реалізації податкової політики України в контексті євроінтеграції

Abstract

В ході дослідження наголошено, що за умов постсоціалістичного господарювання не можна очікувати на високий рівень ефективності не так давно сформованої системи ринкової саморегуляції, а отже, наявна необхідність надання державою необхідних широких повноважень щодо здійснення коригування соціальних та економічних процесів в державі. Встановлено, що внаслідок наявності браку необхідного досвіду фінансової діяльності держави в умовах здійснення ринкових перетворень спостерігається збільшення ризиків прийняття помилкових фіскальних рішень, що призводить до обмеження необхідного розширення податкової експансії (неефективного акумулювання та використання значних обсягів податкових надходжень, що призводять до де стимулювання процесів розвитку легальної економіки та викликають тонізацію економічних взаємовідносин). Доведено, що наявність та тривале збереження структурних перекосів постсоціалістичного господарювання потребують певної лібералізації оподаткування, тому такі країни повинні вдаватися до використання взаємовиключних, фіскальних важелів, котрі нададуть змогу зменшувати їхнє відставання в економічному розвитку від високорозвинених країн ЄС. Встановлено, що як наслідок, процес вибору податкової стратегії під час процесів інтеграції може ускладнюватися постійними змінами економічного та інституційного середовища. Країни, що обрали курс на євроінтеграцію, досить часто змушені вдаватися до внесення суттєвих змін в норми податкового законодавства. Якщо для західноєвропейських країн особливо важливим є встановлення та дотримання критерію більшості, то для нових членів спільноти таким критерієм є гнучкість. Крім того, певним чином стабільна, але практично не ефективна умовам господарювання податкова система призводить до гальмування процесів зростання ВВП. Водночас наявність надмірного радикалізму в фіскальному регулюванні також не приводить до стимулювання підприємницької ініціативи (навіть якщо встановлюються близькі до оптимального співвідношення ринкового саморегулювання й фінансової діяльності держави). В більшості постсоціалістичних країнах суб’єкти ринку досить толерантно, сподіваючись на позитивні зміни, сприймаються податкові нововведення, однак не можуть ефективно функціонувати за умов радикальних змін фінансових потоків. In the course of the study, it was emphasized that under the conditions of post-socialist management, a high level of efficiency of the market self-regulation system formed not so long ago cannot be expected, and therefore, there is a need for the state to grant the necessary broad powers to adjust social and economic processes in the state. It was established that due to the lack of necessary experience of the financial activity of the state in the conditions of market transformations, there is an increase in the risks of making erroneous fiscal decisions, which leads to the limitation of the necessary expansion of tax expansion (inefficient accumulation and use of significant amounts of tax revenues, which lead to de-stimulation of the processes of development of legal economy and cause the toning of economic relations). It has been proven that the presence and long-term preservation of structural distortions of the post-socialist economy require a certain liberalization of taxation, therefore such countries should resort to the use of mutually exclusive fiscal levers that will make it possible to reduce their lag in economic development from highly developed EU countries. It was established that as a result, the process of choosing a tax strategy during integration processes can be complicated by constant changes in the economic and institutional environment. Countries that have chosen a course for European integration are often forced to make significant changes to tax legislation. If for Western European countries it is especially important to establish and observe the majority criterion, then for new members of the community such a criterion is flexibility. In addition, the tax system, which is stable in a certain way, but practically ineffective in economic conditions, leads to inhibition of GDP growth processes. At the same time, the presence of excessive radicalism in fiscal regulation also does not lead to the stimulation of entrepreneurial initiative (even if close to the optimal ratio of market self-regulation and financial activity of the state is established). In most of the post-socialist countries, the market subjects accept tax innovations fairly tolerantly, hoping for positive changes, but cannot function effectively under the conditions of radical changes in financial flows.