Національне агентство України з питань державної служби в адаптації системи підготовки кадрів для медичної галузі в Україні відповідно до світового та європейського досвіду

Abstract

У роботі проаналізовано особливості підготовки кадрів публічної служби як особливого виду професійного навчання; визначено місце та роль НАДС в процесах підготовки публічних службовців; окреслено участь Національного агентства України з питань державної служби у державному регулюванні галузі охорони здоров’я в Україні. Увагу приділено подальшому розвитку системи та структури публічної служби, необхідності її оптимізації, адаптації до європейських стандартів, що обумовило необхідність проаналізувати цілу низку науково-теоретичних положень щодо підготовки кадрів публічної служби та статусу медичного працівника, як публічного службовця, ролі та місця відповідних інституцій у вказаних процесах, удосконалення стандартів та норм про публічну службу. Зроблено висновки про те що необхідно активізувати впровадження інформаційних систем в адмініструванні та управлінні закладів охорони здоров’я. Для забезпечення галузі професійними кадрами та організації кадрового резерву потрібно застосовувати інноваційні інформаційні технології та системи. Для цього потрібна кадрова реорганізація документального супроводу пацієнтів та організувати інформаційно-аналітичні центри та медико-інформаційні служби. The paper analyzes the features of training public service personnel as a special type of professional training; determines the place and role of the National Agency of Ukraine for Civil Service in the processes of training public servants; outlines the participation of the National Agency of Ukraine for Civil Service in state regulation of the healthcare sector in Ukraine. Attention is paid to the further development of the system and structure of the public service, the need for its optimization, adaptation to European standards, which necessitated the analysis of a number of scientific and theoretical provisions on the training of public service personnel and the status of a medical worker as a public servant, the role and place of relevant institutions in the specified processes, and the improvement of standards and norms on public service. Conclusions are drawn that it is necessary to intensify the implementation of information systems in the administration and management of healthcare institutions. To provide the industry with professional personnel and organize a personnel reserve, it is necessary to apply innovative information technologies and systems. This requires personnel reorganization of documentary support for patients and the organization of information and analytical centers and medical information services.