Емоційна журналістика: як медіа впливають на емоціний стан аудиторії

Abstract

Ця робота присвячена вивченню феномену емоційної журналістики та її впливу на емоційний стан аудиторії. У процесі дослідження авторкою було проаналізовано теоретичні підходи до розуміння емоційного контенту, окреслено психологічні механізми сприйняття інформації, а також етичні аспекти використання емоцій у медіа. Особливу увагу приділено аналізу друкованих ЗМІ, які використовують емоційний підхід у подачі матеріалу, зокрема національним та світовим медіа-прототипам. У практичній частині роботи досліджено мультимедійні журналістські історії, що демонструють характерні риси емоційної журналістики. Кваліфікаційна робота є актуальною у контексті змін у сучасному інформаційному середовищі, зростання ролі емоцій у споживанні новинного контенту та потреби формування етичних стандартів у журналістській діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні рекомендацій щодо збалансованого використання емоцій у журналістиці без втрати достовірності, а також у підвищенні рівня відповідальності журналістів перед аудиторією. This work is dedicated to the study of the phenomenon of emotional journalism and its impact on the emotional state of the audience. In the course of the research, the author analyzed theoretical approaches to understanding emotional content, outlined the psychological mechanisms of information perception, and examined the ethical aspects of using emotions in the media. Special attention is paid to the analysis of print media that apply an emotional approach to presenting material, including both national and international media prototypes. The practical part of the thesis explores multimedia journalistic stories that illustrate the characteristic features of emotional journalism. This qualification paper is relevant in the context of changes in the modern information environment, the growing role of emotions in news consumption, and the need to establish ethical standards in journalistic practice. The practical significance of the results lies in the development of recommendations for the balanced use of emotions in journalism without compromising credibility, as well as in enhancing the level of journalistic responsibility towards the audience.