Роль соціальних мереж у формуванні громадської думки: приклади України

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню ролі соціальних мереж у процесах формування громадської думки на прикладах України. У роботі розглянуто теоретичні засади і практичні механізми впливу соціальних мереж на суспільну свідомість, а також проведено аналіз українських кейсів. У першому розділі досліджено поняття та особливості соціальних мереж у сучасному інформаційному суспільстві, розкрито суть громадської думки як соціального явища, її структуру та чинники формування, а також проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення впливу соціальних платформ на громадську думку. Другий розділ присвячено аналізу механізмів впливу соціальних мереж: розглянуто дію алгоритмів, феномен інформаційних бульбашок, роль візуального контенту, а також маніпулятивні технології — поширення фейків, діяльність ботів, емоційне забарвлення повідомлень. Особлива увага приділена активності користувачів — поширенню, коментуванню та репрезентації власних думок. У третьому розділі розкрито практичний вимір формування громадської думки в Україні. Зокрема, досліджено роль соціальних мереж у політичних кампаніях, громадських ініціативах, під час кризових подій (Майдан, пандемія COVID-19, війна). Проведено аналіз особливостей використання таких платформ як Facebook, X (Twitter), Telegram у процесах впливу на громадські настрої. Робота є актуальною у контексті зростання значення соціальних мереж як потужного інструменту комунікації й формування громадської думки в Україні в умовах інформаційних викликів і загроз. This thesis is devoted to researching the role of social networks in the formation of public opinion using examples from Ukraine. The thesis examines the theoretical foundations and practical mechanisms of the influence of social networks on public consciousness, and also analyses Ukrainian case studies. The first chapter explores the concept and characteristics of social networks in today's information society, reveals the essence of public opinion as a social phenomenon, its structure and factors of formation, and analyses the main theoretical approaches to studying the influence of social platforms on public opinion. The second chapter is devoted to the analysis of the mechanisms of influence of social networks: the action of algorithms, the phenomenon of information bubbles, the role of visual content, as well as manipulative technologies — the spread of fakes, the activity of bots, and the emotional coloring of messages — are considered. Particular attention is paid to user activity — sharing, commenting, and representing their own opinions. The third chapter reveals the practical dimension of public opinion formation in Ukraine. In particular, it examines the role of social networks in political campaigns, public initiatives, and during crisis events (Maidan, COVID-19 pandemic, war). An analysis of the characteristics of the use of platforms such as Facebook, X (Twitter), and Telegram in influencing public sentiment is conducted. The work is relevant in the context of the growing importance of social networks as a powerful tool for communication and shaping public opinion in Ukraine in the face of information challenges and threats.