Роль інтерактивних технологій у навчанні історії: можливості та виклики

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню ролі інтерактивних технологій у навчанні історії в сучасному освітньому середовищі. У роботі розкрито теоретичні засади інтерактивного навчання, проаналізовано історіографію проблеми, джерельну базу та методологічні підходи до вивчення інноваційних педагогічних технологій. Особливу увагу приділено класифікації інтерактивних технологій, зокрема кооперативного навчання, колективно-групових форм, ситуативного моделювання та технологій опрацювання дискусійних питань. Досліджено їхній зміст, потенціал, вплив на пізнавальну активність учнів, формування історичної компетентності, розвиток критичного мислення та навичок ХХІ століття. У роботі детально розглянуто переваги та недоліки інтерактивних технологій, зокрема їхній вплив на мотивацію до навчання, залученість учнів, можливості глибшого осмислення історичного матеріалу. Окреслено ключові виклики впровадження інтерактивних методів: потреба у підвищенні кваліфікації педагогів, обмеженість технічного забезпечення в окремих закладах освіти, ризики формального застосування цифрових інструментів, а також етичні аспекти використання штучного інтелекту в освітньому процесі. За результатами дослідження сформульовано рекомендації для вчителів історії та методистів щодо оптимального використання інтерактивних технологій, підвищення ефективності історичної освіти, модернізації уроку історії в умовах цифровізації та розвитку компетентнісного підходу. Результати роботи можуть бути використані педагогами, закладами загальної середньої й вищої освіти, а також у подальших наукових дослідженнях, спрямованих на вдосконалення методики навчання історії. This qualification thesis is devoted to a comprehensive study of the role of interactive technologies in teaching history within the modern educational environment. The work presents the theoretical foundations of interactive learning, analyzes the historiography of the issue, the source base, and methodological approaches to examining innovative pedagogical technologies. Special attention is given to the classification of interactive technologies, including cooperative learning, collective-group forms, situational modelling, and methods for working with debatable issues. Their content, potential, impact on students’ cognitive activity, formation of historical competence, development of critical thinking, and key 21st-century skills are examined. The thesis provides a detailed analysis of the advantages and disadvantages of interactive technologies, particularly their influence on learning motivation, student engagement, and opportunities for deeper comprehension of historical material. Key challenges in implementing interactive methods are outlined: the need for teachers’ professional development, limited technical resources in some educational institutions, risks of formal use of digital tools, as well as ethical aspects of applying artificial intelligence in education. Based on the research findings, recommendations are formulated for history teachers and methodologists regarding the optimal use of interactive technologies, enhancing the effectiveness of history education, modernizing history lessons in the context of digitalization, and fostering a competence-based approach. The results of the study can be applied by educators, institutions of general secondary and higher education, as well as in future research aimed at improving the methodology of teaching history.