Стресостійкість як чинник психологічного благополуччя внутрішньо переміщених осіб в умовах війни

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню толерантності до невизначеності як важливого внутрішнього ресурсу українців в умовах війни. У роботі розкрито теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену невизначеності, проаналізовано його структуру, психологічний зміст та роль у забезпеченні адаптивної поведінки особистості в умовах тривалих кризових впливів. Особливу увагу приділено взаємозв’язку толерантності до невизначеності з психологічним благополуччям, стресостійкістю та здатністю до подолання травматичного досвіду. Емпірична частина роботи включає діагностику рівня толерантності до невизначеності та психологічного благополуччя у вибірці українських громадян, а також аналіз отриманих даних щодо особливостей їхнього психоемоційного стану в умовах воєнної невизначеності. За результатами дослідження встановлено, що високий рівень толерантності до невизначеності сприяє зменшенню суб’єктивного стресу, підвищенню відчуття контролю, покращенню емоційної стабільності та загального психологічного функціонування. На основі отриманих даних розроблено та запропоновано практичні рекомендації щодо розвитку толерантності до невизначеності як внутрішнього ресурсу особистості, що сприятиме адаптації та психологічному благополуччю українців у період воєнних дій. Робота має теоретичне та прикладне значення, може бути використана психологами, педагогами, соціальними працівниками та фахівцями зі сфери ментального здоров’я. The qualification thesis is devoted to the study of tolerance of uncertainty as an important internal resource of Ukrainians in the context of war. The work explores theoretical and methodological approaches to understanding the phenomenon of uncertainty, analyses its structure, psychological essence and role in ensuring adaptive behaviour of the individual under prolonged crisis conditions. Particular attention is given to the relationship between tolerance of uncertainty, psychological well-being, resilience and the ability to cope with traumatic experiences. The empirical part of the thesis includes the assessment of the level of tolerance of uncertainty and psychological well-being among a sample of Ukrainian citizens, as well as the analysis of empirical data concerning their psycho-emotional state under wartime uncertainty. The findings indicate that a high level of tolerance of uncertainty contributes to reduced subjective stress, enhanced sense of control, improved emotional stability, and overall psychological functioning. Based on the obtained results, practical recommendations were developed and proposed for fostering tolerance of uncertainty as an internal personal resource that supports adaptation and psychological well-being of Ukrainians during wartime. The thesis has both theoretical and applied significance and may be used by psychologists, educators, social workers and mental health professionals.