Соціально-психологічні детермінанти синдрому «професійного вигорання» у державних службовців

Abstract

Робота присвячена дослідженню соціально-психологічних детермінант професійного вигорання державних службовців в умовах воєнного стану. Проаналізовано теоретичні підходи до феномену та специфіку його прояву в публічній службі. Емпіричне дослідження охопило 30 службовців державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування Миколаївської області. Застосовано психодіагностичні методики В. В. Бойка, Н. Є. Водоп’янової та О. С. Старченкової, а також авторське анкетування. Результати підтвердили наявність ознак вигорання: у більшості респондентів домінує фаза «напруження», виявлено значну редукцію особистих досягнень та схильність до виснаження через стрес. Визначено основні детермінанти: надмірна відповідальність, дефіцит часу, напружена комунікація з громадянами та недостатня організаційна підтримка . Розроблено програму профілактики, що включає індивідуальні стратегії саморегуляції та організаційні заходи для підвищення стресостійкості. Об’єкт дослідження – синдром професійного вигорання державних службовців. Предмет – соціально-психологічні детермінанти цього синдрому. Результати є значущими для впровадження психологічного супроводу в системі державної служби та підвищення кваліфікації кадрів. The thesis is devoted to the study of socio-psychological determinants of professional burnout among civil servants in conditions of martial law. Theoretical approaches to the phenomenon and the specifics of its manifestation in public service are analysed. The empirical study covered 30 employees of state administrations and local self-government bodies in the Mykolaiv region. Psychodiagnostic methods developed by V. V. Boiko, N. E. Vodopyanova and O. S. Starchenkova were used, as well as the author's questionnaire. The results confirmed the presence of signs of burnout: the ‘tension’ phase dominates in most respondents, a significant reduction in personal achievements and a tendency to exhaustion due to stress were identified. The main determinants were identified: excessive responsibility, lack of time, tense communication with citizens and insufficient organisational support. A prevention programme was developed, including individual self-regulation strategies and organisational measures to increase stress resistance. The object of the study is the professional burnout syndrome of civil servants. The subject is the socio-psychological determinants of this syndrome. The results are significant for the implementation of psychological support in the civil service system and the improvement of staff qualifications.