Розвиток емоційної стійкості населення у прифронтових регіонах України

Abstract

У роботі досліджено проблему психологічної дезадаптації населення, яке проживає в умовах військового конфлікту. Показано, що підвищений рівень тривожності є суттєвим чинником порушення соціальної, емоційної та поведінкової адаптації. Водночас емоційна стійкість розглядається як ресурс, що дозволяє знизити вплив стресу та підвищити рівень психологічного благополуччя. У першому розділі проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феноменів тривожності, дезадаптації та емоційної стійкості. У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження рівня тривожності й емоційної стійкості у вибірці осіб молодого дорослого віку, які проживають у прифронтових регіонах або є внутрішньо переміщеними особами. Встановлено взаємозв’язок між високим рівнем тривожності, низькою емоційною стійкістю та показниками дезадаптації. У третьому розділі розроблено та апробовано корекційно-відновлювальну програму розвитку емоційної стійкості. Запропоновано психологічні технології (групові тренінги, елементи майндфулнес, когнітивно-поведінкові вправи, арттерапевтичні методи), спрямовані на зниження тривожності та підвищення стресостійкості. Практичне значення роботи полягає у створенні системи психологічних рекомендацій та програм підтримки, які можуть бути використані практичними психологами, соціальними працівниками та волонтерами для допомоги населенню прифронтових регіонів. The thesis explores the issue of psychological maladaptation among the population living in conflict zones. It demonstrates that a high level of anxiety significantly contributes to social, emotional, and behavioral maladaptation. At the same time, emotional resilience is viewed as a key resource that helps reduce the impact of stress and enhances psychological well-being. The first chapter analyzes modern scientific approaches to the concepts of anxiety, maladaptation, and emotional resilience. The second chapter presents the results of an empirical study of anxiety and emotional resilience in a sample of young adults living in frontline regions or displaced within Ukraine. The study revealed a significant correlation between high anxiety, low emotional resilience, and maladaptation indicators. The third chapter introduces and tests a correctional program for developing emotional resilience. It includes psychological techniques such as group training, mindfulness practices, cognitive-behavioral exercises, and art therapy, aimed at reducing anxiety and strengthening resilience. The practical significance of the thesis lies in the development of psychological recommendations and support programs that can be applied by psychologists, social workers, and volunteers to assist the population in frontline regions.