Використання цифрових інструментів у боротьбі з корупцією в органах публічного управління

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено комплексному дослідженню можливостей цифрових технологій у підвищенні прозорості, підзвітності та ефективності антикорупційної політики органів публічного управління. У роботі розкрито теоретичні засади корупції як багатовимірного соціально-правового явища, визначено її основні форми прояву та вплив на функціонування державних інституцій. Особливу увагу приділено вивченню цифрових інструментів – електронних реєстрів, відкритих даних, систем електронних закупівель, сервісів е-урядування – як ключових механізмів мінімізації корупційних ризиків. На основі аналізу нормативно-правової бази України, державних стратегій, міжнародних документів та кращих світових практик досліджено інституційні підходи до цифровізації антикорупційної діяльності. Проаналізовано функціонування таких платформ, як Prozorro, Є-data, Дія, реєстр електронних декларацій, а також інтегрованих інформаційних систем фінансового моніторингу. Визначено ключові проблеми їх упровадження, зокрема фрагментарність цифрових рішень, недосконалість правового регулювання, недостатню цифрову компетентність публічних службовців та обмеженість доступу громадян до повної інформації про результати антикорупційних заходів. У роботі узагальнено міжнародний досвід Естонії, Сінгапуру, Південної Кореї та країн ЄС, що демонструє високу результативність цифрових платформ у забезпеченні прозорості державного сектора. На основі порівняльного аналізу сформульовано рекомендації щодо вдосконалення української антикорупційної політики в умовах цифрової трансформації, зокрема інтеграції інформаційних систем, розвитку відкритих даних, впровадження аналітичних алгоритмів виявлення корупційних ризиків та підвищення цифрової грамотності публічних службовців. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, у формуванні державних цифрових стратегій, удосконаленні антикорупційних програм, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти при викладанні дисциплін у сфері публічного управління та цифрового врядування. The qualification work is devoted to a comprehensive study of the potential of digital technologies in enhancing transparency, accountability, and the effectiveness of anti-corruption policies within public administration bodies. The paper reveals the theoretical foundations of corruption as a multidimensional socio-legal phenomenon, identifies its main forms of manifestation, and analyzes its impact on the functioning of state institutions. Special attention is paid to examining digital tools—electronic registers, open data, electronic procurement systems, and e-government services—as key mechanisms for minimizing corruption risks. Based on an analysis of Ukraine’s regulatory framework, state strategies, international documents, and best global practices, the study examines institutional approaches to the digitalization of anti-corruption activities. The functioning of platforms such as Prozorro, E-data, Diia, the electronic declaration registry, and integrated financial monitoring information systems is analyzed. Key challenges to their implementation are identified, including the fragmentation of digital solutions, shortcomings in legal regulation, insufficient digital competence of public officials, and limited public access to comprehensive information on the results of anti-corruption initiatives. The work summarizes international experience from Estonia, Singapore, South Korea, and EU member states, demonstrating the high effectiveness of digital platforms in ensuring transparency in the public sector. Based on comparative analysis, recommendations are formulated for improving Ukraine’s anti-corruption policy under conditions of digital transformation, particularly regarding the integration of information systems, development of open data, implementation of analytical algorithms for detecting corruption risks, and enhancing the digital literacy of public servants. The results of the study may be used in the practical activities of state authorities and local self-government bodies, in the development of national digital strategies, in the improvement of anti-corruption programs, as well as in the educational process of higher education institutions when teaching disciplines related to public administration and digital governance.