Використання штучного інтелекту в публічному управлінні: міжнародний та вітчизняний досвід

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню міжнародного та українського досвіду застосування технологій штучного інтелекту в систему публічного управління. У вступі обґрунтовано актуальність та рівень розробки теми; окреслено мету та основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; описано наукову новизну; встановлено практичне значення отриманих результатів магістерської роботи; вказано апробацію результатів дослідження; зазначено структуру та обсяг роботи. На початку роботи розкрито теоретичні засади використання штучного інтелекту в публічному управлінні. Зокрема, розкрито поняття та сутність штучного інтелекту у контексті публічного управління, а також висвітлено ризики впровадження штучного інтелекту у публічне управління. У другому розділі проаналізовано національні стратегії розвитку штучного інтелекту в публічному управлінні в державах світу та висвітлено практичні кейси використання штучного інтелекту у публічному управлінні. Третій розділ роботи присвячено висвітленню сучасного стану та інституційних передумов впровадження штучного інтелекту в Україні, а також визначено основні бар’єри та рекомендації щодо подальшого впровадження штучного інтелекту в публічному управлінні України. Автором запропоновано напрямки подальшого впровадження штучного інтелекту в публічному управлінні України через розробку цілісної правової рамки ШІ (що визначатиме статус алгоритмічних рішень, межі відповідальності посадових осіб, механізми оскарження, вимоги до прозорості та етичності систем); створення національної інфраструктури контролю та сертифікації ШІ; зміцнення кадрового потенціалу держави (забезпечуючи навчання держслужбовців щодо роботи з даними, машинним навчанням, кібербезпекою, етикою та верифікацією результатів, отриманих від ШІ); формування національної культури роботи з даними; забезпечення публічності і міжсекторальної участі у впровадженні ШІ. The qualification thesis is devoted to the study of international and Ukrainian experience in applying artificial intelligence technologies in the public administration system. The introduction substantiates the relevance and the level of scientific elaboration of the topic; defines the purpose and main objectives, the object, subject, and research methods; describes the scientific novelty; determines the practical significance of the obtained results; indicates the approbation of the research findings; and outlines the structure and volume of the thesis. The first chapter reveals the theoretical foundations of using artificial intelligence in public administration. In particular, it defines the concept and essence of artificial intelligence in the context of public administration and highlights the risks of introducing AI into public governance. The second chapter analyzes national strategies for the development of artificial intelligence in public administration in different countries of the world and presents practical cases of AI implementation in the public sector. The third chapter focuses on the current state and institutional prerequisites for implementing artificial intelligence in Ukraine, and identifies the main barriers and recommendations for further integration of AI in Ukrainian public administration. The author proposes directions for further implementation of artificial intelligence in public administration in Ukraine, namely: the development of a comprehensive legal framework for AI (defining the status of algorithmic decisions, the limits of responsibility of officials, appeal mechanisms, requirements for transparency and ethical standards); the creation of a national system for AI oversight and certification; strengthening the human resources capacity of the state (providing training for civil servants in data management, machine learning, cybersecurity, ethics, and verification of AI-generated results); the formation of a national data culture; and ensuring transparency and cross-sectoral participation in the implementation of AI.