Політичні технології інформаційного впливу на виборців у соціальних мережах

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено політичні технології інформаційного впливу на виборців у соціальних мережах як один із ключових інструментів сучасної політичної комунікації. Проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження політичних технологій у цифрову епоху, уточнено сутність поняття інформаційного впливу та розглянуто основні підходи до класифікації технологій політичного впливу в онлайн-середовищі. Особливу увагу приділено соціальним мережам як специфічному середовищу політичної комунікації та мобілізації виборців. Визначено психологічні механізми сприйняття політичної інформації в цифровому просторі, досліджено вплив когнітивних упереджень, емоційного зараження, ефекту «інформаційних бульбашок» та алгоритмів соціальних платформ на формування політичних переконань і електоральної поведінки громадян. У роботі здійснено аналіз основних технологій інформаційного впливу в соціальних мережах, зокрема таргетингу та мікротаргетингу, маніпулятивних практик поширення фейкових новин, використання бот-мереж, технології «астротурфінгу» та алгоритмічного просування політичного контенту. Розглянуто особливості використання цифрових технологій у виборчих кампаніях, їхній вплив на формування громадської думки та політичної активності виборців. Досліджено міжнародний досвід застосування соціальних мереж у виборчих процесах країн Європейського Союзу та США, а також проаналізовано специфіку інформаційного впливу на українських виборців через Facebook, Instagram та TikTok. Визначено основні ризики, пов’язані з поширенням дезінформації та маніпулятивного контенту, а також окреслено шляхи підвищення ефективності протидії інформаційним загрозам. За результатами дослідження обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів регулювання політичної реклами в мережі, підвищення рівня медіаграмотності населення та розвитку інструментів захисту демократичних процедур в умовах цифровізації політичного простору. The qualification work examines political technologies of informational influence on voters in social media as one of the key instruments of modern political communication. The theoretical and methodological foundations of the study of political technologies in the digital era are analyzed, the essence of the concept of informational influence is clarified, and the main approaches to the classification of political influence technologies in the online environment are considered.Special attention is paid to social media as a specific environment of political communication and voter mobilization. Psychological mechanisms of political information perception in the digital space are identified, and the influence of cognitive biases, emotional contagion, the effect of “information bubbles”, and social platform algorithms on the formation of political beliefs and the electoral behavior of citizens is examined. The work analyzes the main technologies of informational influence in social media, including targeting and microtargeting, manipulative practices of spreading fake news, the use of bot networks, astroturfing technology, and algorithmic promotion of political content. The peculiarities of the use of digital technologies in electoral campaigns, their influence on the formation of public opinion, and the political activity of voters are considered. The international experience of using social media in the electoral processes of the countries of the European Union and the United States is studied, and the specific features of informational influence on Ukrainian voters through Facebook, Instagram, and TikTok are analyzed. The main risks associated with the spread of disinformation and manipulative content are identified, and ways to improve the effectiveness of countering informational threats are outlined. Based on the results of the research, the necessity of improving the mechanisms of political advertising regulation on the Internet, increasing the level of media literacy of the population, and developing tools for the protection of democratic procedures in the conditions of digitalization of the political space is substantiated.