Механізм зміцнення національної безпеки України: Євроатлантичний досвід і вітчизняні реалії

Abstract

Національна безпека є найважливішим державним пріоритетом. Вона забезпечується її дипломатією і збройними силами, коли мова йде про зовнішню безпеку, і внутрішньополітичними заходами і силами внутрішнього порядку, коли на порядку стають проблеми внутрішньої безпеки. Обидва виміри безпеки – зовнішній і внутрішній – тісно пов'язані, особливо в контексті «відкритих» шенгенських кордонів між країнами ЄС і активного міграційного потоку, який традиційно йде до Франції з Африки та Азії. Підвищена увага Франції до проблем національної безпеки обумовлена і тим, що, залишившись після розпаду колоніальної імперії в 1950-1970-х роках середньою європейською державою з ядерною зброєю, країна як і раніше веде активну зовнішню і військову політику в Європі та за її межами – в Середземномор'ї, Африці, на Близькому Сході тощо. У зв'язку з брекзітом Франція взагалі залишається єдиною державою ЄС, яка має ядерну зброю і право постійного членства в Раді Безпеки ООН, а отже, буде нести підвищену відповідальність за забезпечення не тільки європейської, але і глобальної безпеки. У зв'язку з цим актуальність набуває питання: які сьогодні основні виклики національної безпеки Франції та якими силами і засобами володіє Париж для їх забезпечення. Мета дослідження – вивчення концептуальних і практичних аспектів забезпечення національної безпеки Франції в контексті політичного процесу з урахуванням демографічної та екологічної обстановки, сучасної трансформації і глобалізації як зовнішніх, так і внутрішніх загроз національним інтересам Франціїв XXI столітті, для формування якісно іншої системи і політики забезпечення національної безпеки. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:  визначити сутність поняття «національна безпека» та його використання в системі публічного управління та адміністрування;  дослідити еволюцію розвитку Європейської політики безпеки й оборони;  з'ясувати місце та роль Франції в системі Європейської політики безпеки й оборони;  проаналізувати нормативно-правову базу державного управління щодо політики безпеки Франції;  визначити організаційно-функціональне забезпечення державного управління щодо політики безпеки Франції;  проаналізувати сучасні економічні засади державного управління щодо політики безпеки Франції;  визначити стратегічні напрями реалізації досвіду Франції щодо міжнародного співробітництва у сфері безпеки;  окреслити перспективи співробітництва України з європейськими та євроатлантичними структурами у сфері безпеки;  визначити концептуальні засади розвитку державного управління безпековою політикою України з урахуванням досвіду Франції. Об'єкт дослідження – стан національної безпеки сучасної Франції. Предмет дослідження – діяльність політичних інститутів та акторів з формування нової концепції та політики забезпечення національної безпеки сучасної Франції, що відповідає назрілим потребам XXI століття. Наукова новизна дослідження полягає, насамперед, у тому, що проблема національної безпеки сучасної Франції розкривається на широкій теоретико-методологічної та політологічної основі, як одна з важливих складових політичної науки; обрана тема досліджується в тісному взаємозв'язку спеціальних знань з різними галузями соціальних наук – історія, філософії, політології, психології, з широким використанням різноманітних політичних теорій і технологій, соціальних цінностей і політичного прогнозування, що безумовно істотно збагатило зміст політологічного дослідження і значно розширило його теоретико-методологічну базу.