Впровадження сучасних інноваційних технологій публічного управління в діяльність органів державної влади

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2019. В магістерської роботі охарактеризована проблематика та джерельна базу дослідження впровадження інновацій в публічному управлінні в Україні, сформовано конкретні пропозиції щодо модернізації організаційно-правових форм органів публічної влади через впровадженняінноваційних технологій. Розкрита сутність інновацій, як децентралізованої публічної муніципальної влади територіальної громади. З’ясовано, що інновація – означає «введення новацій» і найкраще відповідає змісту слова «нововведення». Інновації чи нововведення поширюються на весь спектр соціальних явищ та процесів - новий порядок, новий звичай, новий метод, нова форма управління. Обґрунтовано, що вкрай важливими є теоретико-прикладне розуміння понять, моделей, принципів побудови та функціонування інноваційної діляьності, стратегічного управління нововведеннями, методики стратегічного аналізу та діагностування інноваційного потенціалу органів публічної влади, моделі прогнозування поширення нововведень тощо. Види та способи технологічного супроводу інноваційної діяльності забезпечують її результативність шляхом використання різного роду інформаційно- комунікаційних і соціальних технологій.Цікавим для розробки є різність технологій (як упорядкований набір методів і засобів, інших інструментів) для підтримки, прийняття та реалізації стратегічного рішення різного характеру, зокрема з узгодження цілей за рівнями управління, визначення пріоритетів інноваційного розвитку системи органів публічної влади тощо. Перелік цих видів і способів супроводу інновацій можна розширити тими, що стосуються організації та управління, сертифікації її результатів. Встановлено, що реалізація принципу єдиних технічних стандартів в електронному врядуванні передбачає розробку та впровадження технічних регламентів, стандартів, єдиних форматів та протоколів, узгоджених з відповідними міжнародними документами, що стосуються стандартизації та уніфікації діяльності органів влади, надання ними адміністративних послуг, формування електронних інформаційних ресурсів, електронного документообігу, електронного цифрового підпису тощо. Порушення цього принципу взагалі унеможливлює електронну інтероперабельність та взаємодію органів публічної влади між собою, з громадянами та бізнесом. Зроблено висновок, що інновації в публічному і муніципальному управлінні треба розглядати як нові форми і методи роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, нові управлінські технології, підходи та інструменти, які використовуються для розв’язання завдань, з одного боку, для удосконалення самої системи публічного управління, а з іншого, – для забезпечення суспільного розвитку.