Феномен коректності в публічному дискурсі

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2019. У межах дослідження визначено, що феномен коректності в англомовному публічному дискурсі, пов’язаний з евфемізацією політичного дискурсу, а тому використовується як засіб політичного маніпулювання. Його відтворення в української мові вимагає не тільки передачі сенсу, закладеного у політичній промові, а і формує суспільну свідомість за умови дотримання вимог політичної коректності у спілкуванні. Визначено, що публічний дискурс як складний феномен, що реалізується в публічної сфері спілкування є засобом взаємодії між владою і суспільством в системі публічного управління, тому має специфічну структуру, яка є наслідком своєрідних мовленнєвих прийомів зорієнтованих на обслуговування сфери політичної комунікації. Отже, феномен політичної коректності в публічному дискурсі – це поведінковий та мовний феномен, що відбиває прагнення носіїв мови перебороти існуючу в суспільстві й усвідомлювану суспільством дискримінацію відносно різних членів суспільства. Як культурне явище він відбивається в мові, а мовні зміни, активно впливають на культурні процеси відображаючи світогляд носіїв мови, тому в публічному дискурсі використовується для того, щоб підкреслити роль мови у соціальних і політичних відносинах між людьми. З’ясовано, що евфемізми в публічному дискурсі, як універсальне мовне явище, є діючим способом камуфлювання дійсності, маніпулювання свідомістю реципієнта з метою створення вигідної для маніпуляторів картини подій, що відбуваються. Зазначено, що евфемізми – це слова, вирази, дозволені нормами мовної поведінки, які вживають замість заборонених у політичному дискурсі, а тому виконують наступні функції: пом’якшення грубого й неприємного для мовця, або співрозмовника висловлювання; маскування дійсності, або наслідків непривабливих політичних й економічних заходів. Обґрунтовано, що евфемізація публічного дискурсу – це стратегія затушовування небажаної інформації, щоб уникнути комунікативного конфлікту, не створювати у співрозмовника відчуття комунікативного дискомфорту, що обумовлюється соціально-історичними й морально-етичними нормами, національними і мовними традиціями суспільства. Показано, що механізм евфемізації є захисним, асоціативним, що пов’язане з почуттями й емоціями людини і полягає у витисненні значення негативних термінів і використання замість них нейтральних або позитивно спрямованих.