Механізми реформування соціального захисту населення в Україні

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2019. В магістерської роботі охарактеризована сутність таких немаловажних проблеми, як необхідність і ступінь соціального захисту населення в країнах з перехідною економікою, стан та проблеми соціального захисту населення в Україні, пенсійна реформа та соціальне страхування, обумовлені відсутністю чіткої діючої нормативно-законодавчої бази, недостатністю фінансування й інших труднощів, що позначаються на сформованій політико-соціальній атмосфері, яка формується в ринкових відносинах, що зароджуються, і криміногенній ситуації суспільства, що збільшилася кризою державної влади. Розкрита сутність інституту соціального захисту, як надання кожному члену суспільства, незалежно від соціального походження, національної або расової належності, можливості вільно розвиватися, реалізувати свої здібності. З’ясовано, що соціальний захист – підтримання стабільності в суспільстві, тобто попередження виникнення соціальної напруги, яка виникає у зв'язку з майновою, расовою, культурною, соціальною нерівністю. Обґрунтовано, що на меті соціального захисту, є відновлення духовної сфери людини, а також можливість кожній особистості самостійно задовольнити свої потреби та розв'язати проблеми, які виникають на життєвому шляху. Крім того, що соціальний захист громадян залежить від соціального виховання суспільства настільки, наскільки в ньому домінує думка, що соціальна країна без громадської взаємодопомоги розвиватися не може. Запропоновано визначення поняття «соціальна політика» – один із головних напрямів внутрішньої політики держави, який має забезпечити відтворення тих соціальних ресурсів, з яких вона отримує підтримку, створює передумови для розширеного відтворення своєї діяльності та стабільності соціальної системи. Зроблено висновок, що запровадження нових і вдосконалення діючих соціальних програм дасть можливість оптимізувати управління системою соціального захисту населення на місцевому рівні, забезпечити високу якість та оперативність надання послуг найвразливішим громадянам і сім’ям.