Організація та планування законотворчого процесу в Україні

Abstract

Законотворчість один із найважливіших напрямів роботи будь-якої держави. Це специфічна робота, яка вимагає особливих знань і умінь в різних галузях права, а інколи і в інших сферах і видах діяльності. Це інтелектуальна діяльність, пов'язана із створенням або зміною існуючих в країні правових норм. Адже за результатами її роботи судять про державу в цілому. Без законотворчості не можливі точні і досконалі рішення з різних правових питань, а без цього, може виникнути велика плутанина в рішенні людських проблем. На сьогоднішній день надзвичайно важливим і актуальним є розгляд питань організації та планування законотворчості, яка розкриває тонкощі теорії і практики законодавчого процесу. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування сутності законотворчого процесу як системи, закономірностей його розвитку, шляхів вдосконалення з урахуванням вітчизняного та закордонного досвіду. Для досягнення поставленої мети дослідження сформульовано такі основні завдання: - дослідити сучасний стан законотворчого процесу в Україні, його організаційне та нормативно-правове забезпечення, напрямки розвитку; - виявити фактори, що сприяють забезпеченню системності, стабільності та демократичності законотворчого процесу; - вивчити зарубіжний досвід щодо забезпечення процесу законотворчості; - сформулювати пропозиції щодо системного вдосконалення законотворчого процесу в Україні. Об'єкт дослідження – законотворчий процес як цілісність в єдності його основних складових. Предмет дослідження – процес організації, планування та вдосконалення законотворчості як системного цілого. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні теоретико-методичних та практичних рекомендацій, пропозицій щодо шляхів вдосконалення законотворчого процесу України на основі європейського досвіду, які дозволять сформулювати можливі способи вирішення проблем законотворчої діяльності в України.