Семантико-синтаксичний, власне семантичний і комунікативний аналіз односкладних речень у творчості Ліни Костенко

Abstract

У роботі проаналізовано односкладні речення у творчості Ліни Костенко на функціонально-семантичних засадах. Розглянуто історію дослідження односкладного речення. Проаналізовано еволюцію дослідницької парадигми у сфері синтаксису взагалі й односкладних конструкцій зокрема. Окреслено становлення формально-граматичного, структурно-семантичного й комунікативного напрямів дослідження, що сприяло уточненню поняття односкладності й розвитку синтаксичної теорії односкладного речення. Подане кількісне співвідношення означено-особових, безособових, інфінітивних, неозначено-особових, узагальнено-особових, номінативних, поезій з різними видами односкладних речень. Пояснено причини такої співвідносності з позицій жанрово-стилістичних. Досліджено особливості актуального членування односкладних речень, що дозволило глибше зрозуміти їхню специфіку всередині тексту. Визначено особливості стилістичних і комунікативних функцій односкладних речень у поетичній творчості Ліни Костенко. Розглянута кожна група з позицій актуального членування: як розташована тема щодо рематичної частини власне односкладного речення – в контекстуальній препозиції чи контекстуальній постпозиції). Виявлено, що, за умови виділення теми в ОР іменних конструкціях, рема виявляється у односкладних дієслівних конструкціях. З’ясовано, що використання односкладних конструкцій створює динамічність, тим самим, прискорюючи темп прочитання твору, що також відіграє велику роль у функціональному навантаженні речень. У роботі є вступ, два розділи, список використаної літератури та додаток.