Статут територіальної громади в системі місцевого самоврядування

Abstract

У магістерській роботі на теортичному рівні розкрито важливе наукове питання яке присвячено питанням становлення та правового врегулювання статутів територіальних громад в Україні, з урахуванням зарубіжного досвіду.

На сьогодні питання законодавчих основ місцевого самоврядування в Україні є далеко не безпроблемним. Так, залишається недостатньо врегульованим питання нормотворчості органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Законодавча основа прийняття органами місцевого самоврядування нормативних актів потребують вдосконалення та доопрацювання. Адже, без достатньої та внутрішньо узгодженої нормативно-правової бази місцеве самоврядування не зможе ствердитися як головна підвалина демократії в Україні, водночас не відбудеться встановлення правової соціальної держави і громадянського суспільства. Використання європейських правових стандартів побудови місцевого самоврядування повинні стати базисом та орієнтиром для проведення комплексу реформ у системі врядування на регіональному рівні в Україні. Маємо підстави констатувати, що правовий статус територіальної громади - це система юридично закріплених прав та обов'язків жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільно об'єднаних жителів кількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр. Основними законодавчо-закріпленими видами територіальних громад в Україні є територіальна громада села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл; територіальна громада селища; територіальна громада міста. Правовий статус територіальних громад в Україні має певні особливості. Слід зазначити, що дослідження питання щодо класифікацій норм статутів територіальних громад свідчить, що муніципальні статутні норми не існують хаотично, а утворюють певні структурні групи, об'єднані функціональними зв'язками. Це дало змогу автору зробити висновок про існування системи норм статутів територіальних громад як сукупності різнорівневих, взаємопов'язаних і взаємозумовлених правових норм, що об'єднані між собою структурно-функціональними зв'язками з метою регулювання суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування в конкретному селі, селищі або місті виходячи з історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших місцевих особливостей і традицій. Методологічною основою у підходах, пов'язаних з місцевим самоврядуванням загалом і визначенням статуту територіальної громади як малої конституції відповідного соціуму зокрема, має стати розуміння, сприйняття і застосування філософської позиції - місцеве управління належить жителям відповідної територіальної громади. Цей локальний нормативно-правовий акт має, насамперед, детально визначати правовий статус територіальної громади села, селища, міста та конкретизувати їх конституційну, муніципальну, цивільну, адміністративну правосуб'єктність. Розробка, прийняття, затвердження статутів територіальних громад є одним із первинних кроків у процесі самоідентифікації цих громад. Зменшення значення статутів громад призводить до мінімізації активності населення у вирішенні питань місцевого значення.