Пенсійна система в Україні: висновки та механізм реалізації

Abstract

Магістерську роботу присвячено встановленню особливостей державного управління системою пенсійного забезпечення, а також у обгрунтуванні науково- практичних рекомендацій до формування нових принципів побудови системи пенсійного забезпечення в Україні. У роботі Визначено, що у наукових колах державного управління відсутній єдиний підхід до визначення поняття пенсійного забезпечення. Спільним є те, що більшість дослідників відносять пенсійне забезпечення до системи соціального захисту населення, розглядаючи його як найважливіший компонент державної соціальної політики. Аналіз вітчизняного досвіду становлення та розвитку системи пенсійного забезпечення України підтвердив, що дана система пройшла тривалий та складний період своєї еволюції та бере свій початок не у законодавстві тих країн, до складу яких входили українські землі. Все це було зумовлено станом соціально-економічного та політичного розвитку відповідної країни. На основі дослідження сучасного стану державного управління системою пенсійного забезпечення України надано характеристику етапам її становлення. Встановлено концептуальні проблеми пенсійного забезпечення в Україні, найбільш поширені тими з яких є: неможливість підтвердження стажу роботи на підприємстві, непроведення підприємством атестації робочих місць за умовами праці в зв’язку з відсутністю коштів; відсутність строкових трудових договорів про роботу в особливих кліматичних умовах. Охарактеризовано пенсійні системи Європи та встановлено, що вони розвивалися різними шляхами залежно від історичних традицій, ролі держави в економіці, соціальної структури суспільства. а також напрямків та пріоритетів соціальної політики. Доведено, що у результаті реформування в Україні має бути створена така пенсійна система, що буде відповідати основним принципам побудови пенсійних систем країн ЄС.