Здійснення децентралізації у сфері охорони здоров’я в Україні

Abstract

Магістерська робота на здобуття академічного ступеня «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. Магістерську роботу присвячено дослідженню здійснення децентралізації у сфері охорони здоров’я в Україні та розробки шляхів удосконалення цього процесу. У вступі обґрунтовано актуальність та рівень дослідженості теми; окреслено мету та основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; описано наукову новизну; встановлено практичне значення отриманих результатів магістерської роботи; зазначено структуру та обсяг роботи. На початку роботи розглянуто теоретичні основи здійснення децентралізації у сфері охорони здоров’я в Україні, а саме: окреслено децентралізацію у сфері охорони здоров’я у категоріальному апараті науки державного управління; охарактеризовано стратегії здійснення децентралізації у сфері охорони здоров’я; розглянуто принцип субсидіарності як один із ключових аспектів здійснення децентралізації у сфері охорони здоров’я. Основна частина дослідження присвячена ґрунтовному аналізу окремих аспектів здійснення децентралізації вітчизняної сфери охорони здоров’я у світлі сучасних публічно-управлінських перетворень. Безпосередньо систематизовано нормативно-правове регулювання здійснення децентралізації у сфері охорони здоров’я; охарактеризовано реформування системи надання медичної допомоги, що представляє собою трьохрівнену структуру; окреслено фінансову децентралізацію сфери охорони здоров’я, що передбачає передання повноважень і відповідних фінансових ресурсів на регіональний рівень. Наприкінці роботи визначено внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на розвиток ефективної взаємодії закладів охорони здоров’я в умовах децентралізації, а також обґрунтовано необхідність впровадження міжнародного досвіду децентралізації у сфері охорони здоров’я. Запропоновано, щоб Україна впроваджуючи міжнародний досвід при здійсненні реформування вказаної сфери враховувала існуючі потреби у суспільстві та власні соціально-економічні й інфраструктурні можливості.