Перспективи та можливості застосування в Україні європейського досвіду державного управління

Abstract

Магістерська робота присвячена: дослідженню основних тенденцій реформування державного управління в контексті євроінтеграційних прагнень України; обґрунтуванню доцільності застосування в Україні європейського досвіду модернізації державного управління; виявленню можливостей використання в Україні міжнародного досвіду здійснення реформ державного управління;аналізу статистичних показників інтеграції між Україною та ЄС як досвіду наближення до європейських стандартів; вивченню міжнародної практики моніторингу якості реформ у сфері державного управління; систематизації пропозицій щодо підвищення ефективності реформування державного управління в Україні. Прагнення України до набуття повноправного членства в ЄС обумовлено: об’єктивними процесами глобалізації в світі; необхідністю інтеграції України у європейський політико-правовий простір з метою забезпечення високих стандартів захисту прав і свобод людини; вдосконалення розвитку вітчизняної економіки та культури. Європейська інтеграція для України означає: проведення низки внутрішніх реформ; реформування інституцій; адаптацію законодавства до стандартів ЄС; впровадження у життя європейських цінностей; перехід до європейських стандартів, норм і процедур тощо. Експерти з державного управління вважають, що системна модернізація і реформування державного управління мають бути зосереджені на трьох складових: інституціях (установи, структури, організації); процесах («правила гри», норми, процедури); людях(кадри, персонал, державні службовці, виконавці тощо). Не зважаючи на те, що кожна із названих складових є надзвичайно значущою сама по собі, проте, тільки всі вони разом можуть забезпечити належне, ефективне та демократичне державне управління, що здійснюється в інтересах всіх громадян України. Досвід держав-кандидатів засвідчив, що уникнути реформ не можливо, оскільки адміністративна реформа є первинною ланкою, від якої залежить проведення всіх інших реформ: правової, судової, адміністративно-територіальної, фінансової, банківської, податкової, пенсійної, охорони здоров’я та інших. Саме тому, виконання Копенгагенських (політичного, економічного і членського) критеріїв виявилося не можливим, допоки їх не доповнили Мадридським (інституційним) критерієм. Особлива увага приділена аналізу моніторингових досліджень, що проведені фахівцями Центру «Нова Європа», в якому було оцінено прогрес України у напрямку до євроінтеграції. На підставі результатів дослідження, аналітики Центру підготували аналіз можливих результатівєвропейської інтеграції України (див. п. п. 2.3). Одночасно оцінювали: негативні аспекти співпраці з ЄС, що виступають найбільшою загрозою для України; матеріальну і фінансову допомогу окремих країн-членів ЄС; товарообіг між Україною та ЄС; питому вагу експорту товарів з України до країн ЄС та імпорту товарів з країн ЄС (від загального обсягу експорту/імпорту товарів) та інші показники співпраці(див. п. п. 2.3). У магістерській роботі розглянутоміжнародну практику моніторингу якості реформ і пропозиції щодо підвищення ефективності реформування державного управління в Україні.