Трансформація методів залучення населення до політичних протестів в Гонконзі у 2019-2020 роках

Abstract

Дипломна робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2021. Акції непокори, мітинги, пікети, страйки, маніфестації, захоплення адміністративних будівель – подібні політичні акції можна назвати словосполученням «політичні протести». Найбільше уваги в даному науковому дослідженні приділяється первинному етапу – політичній мобілізації. Сьогодні на допомогу політичному акціонізму прийшли нові методи політичної мобілізації. Технології залучення населення до політичної активності, як і саме суспільство, змінились. Збільшився маніпулятивний вплив на потенційних учасників політичних акцій та загалом кількість та якість каналів політичної комунікації. Беручи до уваги ефективність впливу соціальних мереж на організацію протестів, наразі з’являються нові форми прояву громадських ініціатив. Інтернет стає частиною політичної мобілізації, а саме – мобілізаційних технологій, які з кожним роком модернізуються і потребують подальших досліджень. Якщо раніше політичні акції мали однаковий набір ознак, схожий контингент та механізми розгортання, то сьогодні учасники масових акцій є розрізненими і дуже часто підтримують ідеї певного «лідера думок», або взагалі організовуються хаотично без явного лідера. При цьому, політична мобілізація до протестної діяльності координується через соціальні мережі, які держава не завжди може контролювати. У підсумку пропонується прогноз щодо перспектив подальшої трансформації методів залучення населення до політичних протестів як в Гонконзі, так і в інших суспільствах. Для дослідження протестної діяльності в площині інформаційних технологій та Інтернету автором пропонується власний індекс «Потенціалу цифрового протесту».