Міжнародні жіночі громадські організації першої третини ХХ ст. Та їх роль в соціалізації жінок (на прикладі діяльності Міжнародної кооперативної жіночої гільдії)

Abstract

Дипломна робота на здобуття кваліфікації магістр міжнародних відносин за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». – Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Миколаїв, 2021. Проблема «жіночого» і «чоловічого» аспекту культури та історії стала об’єктом наукового аналізу насамперед соціологів, істориків та правознавців, літературознавців. Ґендерні дослідження, що прийшли на зміну феміністській традиції, останніх десятиліть ХХ ст. – початку ХХІ ст. засвідчують, що національні традиції в жіночих студіях продовжують свій розвиток, який визначається вже новими інтелектуальними, ідеологічними, методологічними пріоритетами та настановами. Європейський жіночий рух сформував свої особливі риси, які відповідали соціально-економічним, політичним та національним потребам регіону. Об’єднання жінок для захисту своїх інтересів стало реакцією на їхній низький правовий статус, небажання влади змінювати патріархальну систему державних і сімейних відносин, відгуком на необхідність нових соціально-економічних відносин в суспільстві. Прикладом реалізації жіночих прагнень, є Міжнародна кооперативна жіноча гільдія, що була утворена в 1921 р. в Базелі на конференції жінок-делегаток ХІ Базельского конгресу. Президентом Комітету була обрана Эмма Фрейндліх. Міжнародна кооперативна жіноча гільдія (МКЖГ) існувала впродовж 1921-1966 рр. Передумови, що існували напередодні створення Міжнародної кооперативної жіночої гільдії, ще мають місце в окремих державах. Значення її діяльності важко переоцінити в контексті формування основ гендерної політики у першій третині ХХ ст. Вказано, що світовий досвід діяльності кооперативних організацій довів їх важливу роль у розвитку економіки та громадянського суспільства, особливо під час трансформаційних та структурних криз.