Фізіологічні механізми підвищення координаційних здібностей в умовах різних видів біоуправління

Abstract

Дипломна робота на здобуття кваліфікації магістра за спеціальністю 091 «Біологія». – Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, 2022. Магістерська робота присвячена питанню дослідження фізіологічних особливостей формування рухової координації на основі тренувань з біоуправлінням за різними параметрами. Виявлено, що тренування з БЗЗ по параметрам «прикладені зусилля в положенні пошуку динамічної рівноваги» і «становище проекції центра ваги» сприяють вдосконалення регулювання рухових дій і збереженню статичних положень, що супроводжується формуванням специфічних патернів біоелектричної активності кори головного мозку, поліпшенням м'язової координації, пропріоцептивної чутливості, м'язової пам'яті. Встановлено, що після тренувань з БЗЗ по параметру «положення проекції центра ваги» спостерігається зростання ступеня стійкості, міжм'язової координації та здатності тривалий час утримувати концентрацію в процесі збереження рівноваги за рахунок поліпшення контролю за становищем центру тиску (ЦТ). Доведено, що при тренінгу з БЗЗ по параметру «прикладені зусилля в положенні пошуку динамічної рівноваги» формується звичка збереження статичної стійкості при відверненні на виконання паралельних розумових операцій за рахунок поліпшення міжм'язової координації. Вперше показано, що характерною особливістю м'язової координації при збереженні статичної рівноваги після тренінгу з БЗЗ по параметру «положення проекції центра ваги» є одночасне включення в роботу м'язів гомілки (агоністів і антагоністів) в статичному режимі з одночасним досягненням в розглянутих м'язах пікових амплітудних значень імпульсів; тоді як після тренінгу з БЗЗ по параметру «прикладені зусилля в положенні пошуку динамічної рівноваги» зазначається включення в роботу м'язів гомілки в динамічному режимі зі зміною періодів напруги і розслаблення в м'язах-антагоністів.