Морфофункціональні особливості зміни показників серцевосудинної системи організму легкоатлетів в умовах тренувальних навантажень різної інтенсивності.

Abstract

Дипломна робота на здобуття кваліфікації магістра за спеціальністю 091 «Біологія». – Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, 2022. Магістерська робота присвячена питанню обґрунтування та розробки критеріїв ризику та асоційованого негативного прогнозу серцево-судинної патології у діючих висококваліфікованих спортсменів та у представників різних видів спорту, що завершили спортивну кар'єру. Встановлено, що частка осіб з ознаками високого кардіоваскулярного ризику, що визначається за допомогою валідованих прогностичних ехокардіографічних та електрокардіографічних критеріїв, серед чинних російських спортсменів високої кваліфікації становить від 8,8% до 21,5% та максимальна серед атлетів старшого віку, представників високодинамічних видів високим статичним навантаженням. Показано, що в осіб, які завершили спортивну кар'єру, порівняно з однолітками без спортивного анамнезу, які страждають на ССЗ, достовірно частіше діагностуються концентричні зміни міокарда лівого шлуночка (ЛШ) (55% проти 18%, p<0,05), малі аномалії розвитку серця (МАРС) (31% проти 11%, p<0,05), малосимптомні та безсимптомні форми фібриляції передсердь (ФП) (середній клас симптомів 1,37±0,51 проти 2,08±0,85, p<0, 01), паузи асистолії більше 2,0 при синусовому ритмі або більше 3,0 с при ФП (27,3% проти 9,3%, p<0,05), синуатріальні блокади (16,0% проти 2,9 %, p<0,05). Виявлено, що імплантації постійного електрокардіостимулятора (ПЕКС) у ветеранів спорту порівняно з контрольною групою були виконані у 4,9 разів частіше (14,3% проти 2,9%, p<0,05). Встановлено залежність ризику клінічно значущих порушень серцевого ритму від інтенсивності тренувань у минулому, віку атлета, наявності або відсутності генералізованого атеросклерозу. Розроблено прогностичну шкалу ризику порушень серцевого ритму у ветеранів спорту, чутливість якої становить 93,8%.