Застосуванням баланс тренінгу у фізичній терапії спортсменів при комбінованій травмі колінного суглоба

Abstract

Актуальність дослідження. Травми колінного суглоба у спортсменів зустрічаються найчастіше (близько 50%) серед усіх травм опорно-рухового апарату (Чекерес П.П., Будашкін М.В., Муханов В.В. та ін., 2015), з них на другому місці по частоті перебувають ушкодження хрестоподібних зв'язок. Травма передньої хрестоподібної зв'язки та меніска зустрічається у 70% випадків (Sofu H., Yildirim Т., Gusrsu S. et al., 2015). Дана травма належить до найбільш серйозних пошкоджень, так як порушуються опороспроможність кінцівки та процес ходьби, що призводить до обмеження рухової активності потерпілого та зниження соціальної адаптації. Найчастіше пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки та меніска зустрічається серед людей, які займаються спортом. Аналіз досліджень дозволив виявити, що у 44% випадків вторинний розрив виникає внаслідок біомеханічної асиметрії та порушення аферентної провідності кінцівки (Hewett T.E., Di Stasi S.L., Myer G.D., 2013). Реабілітаційні заходи займають, як правило, від 5 місяців до 1 року, проте навіть після відновлення функції кінцівки спостерігається високий відсоток ускладнень, пов'язаних із наслідками ушкоджень та захворюваннями, зумовленими травмою колінного суглоба. Так, ймовірність розвитку деформуючого остеоартрозу колінного суглоба (гонартрозу) через порушення балансу тіла під час руху збільшується на 13-42 % випадків (Dejour H., 2014; Kessler M.A., 2008). Вітчизняні фахівці у своїх дослідженнях також діагностують порушення статичного та динамічного балансу після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ), та відзначають, що динамічний баланс оперованої кінцівки не відновлюється, а до 10 місяців після операції зберігається функціональна нестабільність (Арьков В.В., Калинкін Л . А., Міленін О. Н. та ін, 2008). Таким чином, навіть при відновленні рухової активності спортсмена і поверненні його в спорт є ймовірність вторинної травми при граничних і граничних навантаженнях. Все це зумовлює необхідність пошуку нових засобів, методів і форм організації фізичної реабілітації, які б сприяли максимально повному відновленню стабільності колінного суглоба спортсмена та відновленню сенсомоторного контролю в управлінні рухами. Раніше існували спроби вирішення завдання щодо збереження та відновлення пропріоцепції після травми передньої хрестоподібної зв'язки. Так, наприклад, було виявлено, що від кількості механорецепторів у зв'язці залежить пропріоцептивна чутливість і якщо фрагменти зв'язки можуть бути збережені під час її реконструкції, то й механорецептори також збережуться до певної міри, що може допомогти покращити відновлення пропріоцепції після операції (Орлецький А.К. ., Ветриле В.С., 2003; Kvist J., 2004; Кузнєцов І.А., Рибін А.В., Рябінін І.В., та ін 2009). Фахівці з фізичної реабілітації знаходять вирішення проблеми відновлення пропріоцепції за рахунок застосування вправ на координацію (Cooper R.L., Taylor N.F., Feller J.A., 2005; Lee H.-M., Cheng C.-K., Liau J.-J., 2009; Валєєв Н.М., 2012; Хайдарі М., 2013; Гершбург М.І., Попов С.М., 2014;). Тим не менш, робіт, присвячених ступеню зміни пропріоцепції при травмі меніска або ушкоджень ПХЗ та меніска у вітчизняній літературі недостатньо (Алфімов М.М., Абрамова Т.Ф., Арков В.В. та ін., 2011). У зарубіжній літературі переважно представлені роботи, що мають оглядовий характер (Tucciarone A., Godente L., Fabbrini R. et al. 2012; Parus K., Lisinski P., Huber J., 2015; Park J.-H., Jeong W.-K., Lee J.-H. et al., 2015). Таким чином, досить висока актуальність як створення методики розвитку пропріоцепції у процесі фізичної реабілітації після травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба, так і алгоритму виявлення ступеня зміни рухової чутливості на різних етапах реабілітації. Мета дослідження – фізична реабілітація спортсменів після поеднаної травми передньої хрестоподібної звязки і меніска колінного суглобу з застосуванням баланс тренінгу для розвитку пропріоцепції. Завдання дослідження 1) Розробити методику фізичної реабілітації спортсменів із застосуванням баланс-тренінгу для розвитку пропріоцепції після травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба. 2) Оцінити ефективність методики фізичної реабілітації спортсменів із застосуванням баланс-тренінгу для розвитку пропріоцепції після травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба. 3) Вивчити механізм дії баланс-тренінгу для відновлення пропріоцепції та постуральної функції спортсменів після травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба. 4) Вивчити віддалені результати розробленої методики фізичної реабілітації спортсменів зміни функціонального стану колінного суглоба у віддаленому періоді. Об’єкт дослідження фізичної реабілітації спортсменів після оперативного лікування травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба Предметом дослідження процесу фізичної реабілітації спортсменів після оперативного лікування травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба, із застосуванням пропріоцептивних вправ баланс-тренінгу. Методи дослідження: Методологічну основу дослідження визначено: сучасними уявленнями про фізичну реабілітацію Цикунова М.Б. 2002, 2014, Єпіфанова А.В. та співавт. 2009-2012, Миронов С.П. та співавт., 2010, 2012, Орлецького А.К. із співавт., 2003, 2007, Попова С.М. 2008, 2012, 2013. Основу побудови методики розвитку пропріоцепції становили: теорія сенсорних корекцій Бернштейна Н.А., 2004; протоколи оптимальних способів відновлення хрестоподібних зв'язок та менісків колінного суглоба Ветриле з співавт., 2002; Миронов С.П. із співавт., 2004; Заміський Н.В. із співавт., 2006; Лазішвіші Г.Д.з співавт., 2006; теорії та методики розвитку пропріоцепції цілісного організму Анохін П.К., 1975; Гурфінкель В.С., 1999; Фарфель В.С., 2011; Adams D. et al., 2012; Clark N.C. et. al., 2015, теорії та методики розвитку пропріоцепції внаслідок розриву передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба Лісіцин М.П. з співавт., 2001; Орджонікідзе З.Г. із співавт., 2006; Валєєв Н.М. із співавт., 2012; Noyes F.R. et. al., 1991. Робота є закінченим дослідженням, проведеним з урахуванням етичних норм, в якому взяли участь пацієнти після реконструкції передньої хрестоб різної зв'язки та резекції меніска. Усім пацієнтам до та після лікування було проведено комплексну оцінку клінікофункціонального стану опорно-рухового апарату, проведено тести на вестибулярну стійкість, пропріоцепцію, дослідження динамометрії та рухової координації на багатофункціональному тренажері HUBER Motion Lab. Достовірність результатів дослідження підтверджено методами математичної статистики та заснована на достатній кількості спостережень. Практична значимість дослідження полягає у розробці та впровадженні методики фізичної реабілітації спортсменів після оперативного лікування травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба із застосуванням баланс-тренінгу для розвитку пропріоцепції, побудованої з урахуванням біомеханічних особливостей процесу відновлення, та покращення пропріоцептивної чутливості. Розроблена методика може бути використана у практичній роботі зі спортсменами у профільних лікувальних закладах, у фізкультурно-спортивних комплексах при переході від реабілітаційних заходів до тренувального процесу; для профілактики травми передньої хрестоподібної зв'язки та меніска колінного суглоба у навчально-тренувальному процесі вузів фізкультурної спрямованості та у спортивних секціях фізкультурно-оздоровчих центрів; при підготовці та підвищенні кваліфікації інструкторів-методистів лікувальної фізичної культури. Особистий внесок автора. Автором проведено теоретичний аналіз літературних джерел та визначено раціональні засоби та методи фізичної реабілітації, автор самостійно проводив заняття лікувальної гімнастики та гідрокінезотерапією зі спортсменами. Для отримання наукових результатів автором було здійснено обробку та обговорення експериментальних даних, проведено узагальнення та наукову інтерпретацію результатів, описано методичні рекомендації при реалізації змісту методики фізичної реабілітації.