груші яблоко повидло
груші яблоко повидло
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2824
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДідіченко, О. С.uk_UA
dc.date.accessioned2023-04-27T10:04:50Z-
dc.date.available2023-04-27T10:04:50Z-
dc.date.issued2022-12-
dc.identifier.urihttps://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2824-
dc.descriptionДідіченко О. С. Медична реформа: реалії України та міжнародний досвід : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спец. 281 «Публічне управління та адміністрування» / О. С. Дідіченко ; ЧНУ ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2022. – 94 с.uk_UA
dc.description.abstractОкреслено положення медичної реформи: держава забезпечує підготовку медичних кадрів, планує розвиток мережі медичних організацій, фінансує поточні та інвестиційні витрати системи охорони здоров'я, розвиває медичну науку, проводить профілактичні заходи та забезпечує безкоштовну медичну допомогу населенню. Встановлено, що відповідно до завдань реалізації національних проектів, умовами для проведення організаційно-правової реформи медичної сфери є: формування нормативно-правової бази щодо переведення медичних установ до розряду автономних установ; переоцінка взаємовідносин держави, що склалися, та установ охорони здоров'я (бюджетних установ) у сфері їх фінансування; перехід від кошторису до нормативно-цільового фінансування; вдосконалення існуючого порядку обов'язкового соціального страхування; грамотне розмежування повноважень щодо надання безкоштовних для громадян медичних послуг між рівнями державної влади та ін. Існуючі у світовій практиці системи охорони здоров'я мають свою специфіку, що підтверджує відсутність універсальних методів керування. Водночас у розвинених країнах (крім Данії) державну політику у сфері охорони здоров'я спрямовано, з одного сторони, на оптимізацію витрат на медичні послуги та ліки, незалежно від того, хто оплачує ці послуги – держава (Німеччина, Великобританія) чи населення (США), з іншого боку, пріоритетними напрямками є: підвищення кваліфікації медичного персоналу, розвиток конкурентного середовища, сплати населення та підвищення якості медичних послуг та стандартизація. Охорона здоров'я має свою специфіку, зумовлену певним видом діяльності та соціальною спрямованістю. Результатом діяльності медичних установ є надання населенню медичних послуг, споживачем яких, отже, і активним учасником процесу, виступає пацієнт. Складність оцінки та визначення якості результатів роботи медичного персоналу, емоційна напруженість праці, надзвичайна відповідальність, необхідність постійного вдосконалення професійних знань, зміна економічної мотивації лікаря визначають особливості організації управління у сфері охорони здоров'я. Зроблено висновки про позитивні перспективи запровадженої медичної реформи. Зазначено негативну тенденцію контрактної моделі охорони здоров’я. Проаналізовано запропоновану модель системи охорони здоров’я в Україні.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЧНУ ім. Петра Могилиuk_UA
dc.subjectкафедра публічного управління та адмініструванняuk_UA
dc.subjectВерба С. М.uk_UA
dc.subjectмедицинаuk_UA
dc.subjectмедична сфераuk_UA
dc.subjectохорона здоров‘яuk_UA
dc.subjectмоделі охорони здоров'яuk_UA
dc.subjectреформуванняuk_UA
dc.titleМедична реформа: реалії України та міжнародний досвідuk_UA
dc.title.alternativeкваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спец. 281 «Публічне управління та адміністрування»uk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Навчально-науковий інститут публічного управління та адміністрування

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Дідіченко.pdf509.75 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.