Взаємодія публічної влади та громадянського суспільства : світовий досвід та Україна

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню особливостей взаємодії публічної влади та громадянського суспільства з урахуванням вітчизняного та закордонного досвіду. У вступі обґрунтовано актуальність та рівень розробки теми; окреслено мету та основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; описано наукову новизну; встановлено практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи; зазначено структуру та обсяг роботи. На початку роботи окреслено теоретичні засади взаємодії публічної вдали та громадянського суспільства; визначено категоріальний понятійний апарат взаємодії суспільства та влади. Зокрема, детально розглянуто поняття «суспільство», «громадянське суспільство», «публічна влада»; визначено основні форми взаємодії публічної влади та громадянського суспільства. Основна частина дослідження присвячена ґрунтовному аналізу практичних аспектів взаємодії публічної влади та громадянського суспільства. Зокрема, досліджено процес становлення громадянського суспільства в незалежній Україні, а також проаналізовано законодавчу та нормативно-правову бази у сфері взаємодії публічної влади та громадянського суспільства. Наприкінці роботи розкрито особливості взаємодії публічної влади та громадянського суспільства на основі польського досвіду та запропоновано шляхи розвитку взаємодії публічної влади та громадянського суспільства в Україні. Зокрема, щоб покращити взаємодію між публічною владою та громадянським суспільством, а також зробити концепцію громадянського суспільства життєздатною, необхідно впровадити методи, які відображають природу громадянського суспільства (усвідомити значення громадянського суспільства, як у ґенезі ідеї, так і в логіці формування самого інституту; відмовитися від дуже поширеного сьогодні суто теоретичного або навіть інтуїтивного підходу до громадянського суспільства; постановка питання про формування глобального громадянського суспільства не змінює логіку його виникнення знизу: воно формується навіть не в масштабах країни, а в першу чергу на локальних територіях конкретних поселень, де виникають громадянські суспільства.)