Зміна підходів у публічному управлінні закладами охорони здоров’я в умовах сучасності

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню трансформаційних змін у публічному управлінні закладами охорони здоров’я України в умовах сучасності. У вступі обґрунтовано актуальність і рівень розробленості обраної теми; визначено мету й основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; описано наукову новизну; встановлено практичне значення одержаних результатів; вказано про апробацію результатів дослідження; зазначено структуру й обсяги роботи. На початку роботи розкрито сутність та зміст поняття «публічне управління закладами охорони здоров’я», що являє собою цілеспрямовану діяльність публічно-владних установ й управлінців вищого рівня, керівників таких закладів і відповідних їх внутрішніх служб (відділів) із формування, функціонування та розвитку самих закладів охорони здоров’я, а також із забезпечення соціально значущих результатів їх діяльності. Визначено принципи та структурні елементи публічного управління закладами охорони здоров’я, окреслено нормативне забезпечення публічного управління такими закладами. Основна частина роботи присвячена дослідженню окремих аспектів публічного управління закладами охорони здоров’я в умовах військово-реформаторських змін. Безпосередньо окреслено можливості та виявлено ризики створення госпітальних округів, до усунення яких необхідно підходити оперативно та комплексно з метою запобігання негативних наслідків у майбутньому. Охарактеризовано механізми державного регулювання надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я. На сьогодні такими механізмами є: правовий, інституційний, організаційно-адміністративний, фінансово-економічний, інформаційно-комунікаційний, політичний. Проаналізовано управління персоналом в закладах охорони здоров’я та з’ясовано, що таке управління не є досконалим та потребує суттєвої трансформації за такими напрямами: відбір і найм персоналу; трудова адаптація і мотивація персоналу; планування професійної кар’єри; фахова підготовка медичних кадрів та підвищення рівня їх кваліфікації; організація та посилення командної роботи. Наприкінці роботи, враховуючи те, що публічне управління закладами охорони здоров’я в Україні здійснюється в умовах постійних змін і перетворень, а останні майже три роки ще в умовах повномасштабної війни, запропоновано напрями удосконалення публічного управління закладами охорони здоров’я. The qualification work is devoted to the study of transformational changes in public management of healthcare institutions in Ukraine in modern conditions. In the introduction the relevance and level of theme development are substantiated; the purpose and main tasks, object, subject and methods of research are determined; the scientific novelty is describes; the practical value of the obtained results of master’s work is established; approbation of research results is indicated; the structure and scope of work are indicated. At the beginning of the work, the essence and content of the concept of «public management of healthcare institutions» is revealed, which is a purposeful activity of public authorities and higher-level managers, heads of such institutions and their relevant internal services (departments) in the formation, functioning and development of healthcare institutions themselves, as well as in ensuring socially significant results of their activities. The principles and structural elements of public management of healthcare institutions are defined, and the regulatory support for public management of such institutions is outlined. The main part of the work is devoted to the study of certain aspects of public management of healthcare institutions in the context of military-reform changes. The possibilities and risks of creating hospital districts are outlined, the elimination of which must be approached promptly and comprehensively in order to prevent negative consequences in the future. The mechanisms of state regulation of the provision of medical services in healthcare institutions are described. Personnel management in healthcare institutions is analyzed and it is found that such management is not perfect and requires significant transformation. At the end of the work, directions for improving public management of healthcare institutions are proposed.