Емоційний інтелект як чинник міжособистісної взаємодії підлітків

Abstract

У магістерській дипломній роботі представлено емпіричне дослідження ролі емоційного інтелекту як чинника міжособистісної взаємодії підлітків. Актуальність теми зумовлена важливістю емоційного інтелекту для формування гармонійних соціальних зв’язків у підлітковому віці, що є ключовим етапом у розвитку особистості та адаптації до різноманітних соціальних ситуацій. Розуміння емоцій і їх регуляція сприяють кращому налагодженню міжособистісних взаємодій, знижують рівень конфліктності та сприяють розвитку позитивної самооцінки. Метою дослідження є вивчення впливу емоційного інтелекту на міжособистісні відносини підлітків, зокрема на їх здатність до емпатії, розв’язання конфліктів та ефективної комунікації з однолітками. Для досягнення цієї мети було проведено комплексне дослідження, що включало як теоретичний аналіз літератури, так і практичне вивчення через застосування стандартних методик вимірювання емоційного інтелекту, а також опитування та інтерв’ювання підлітків. Згідно з результатами дослідження, підлітки з високим рівнем емоційного інтелекту мають більшу здатність до емпатії, краще розуміють емоції інших людей, що позитивно впливає на їх міжособистісні відносини. Вони легше вирішують конфлікти, відрізняються високим рівнем соціальної адаптації та мають більш позитивну самооцінку. Водночас підлітки з низьким рівнем емоційного інтелекту часто стикаються з труднощами у взаємодії з однолітками, що може призводити до розвитку соціальних труднощів і ізоляції. На основі отриманих результатів було запропоновано низку рекомендацій щодо розвитку емоційного інтелекту у підлітків у рамках навчальних програм та психологічних тренінгів. Підвищення рівня емоційного інтелекту може стати ефективним методом для покращення соціальної адаптації підлітків, зменшення рівня конфліктності та підвищення рівня загальної психологічної благополучності молоді. This master's thesis presents an empirical study on the role of emotional intelligence as a factor in interpersonal interactions among adolescents. The relevance of the topic is determined by the importance of emotional intelligence in forming harmonious social connections during adolescence, which is a key stage in personal development and adaptation to various social situations. The ability to understand and regulate emotions contributes to better interpersonal interactions, reduces conflict levels, and fosters positive self-esteem. The aim of the study is to explore the impact of emotional intelligence on adolescents' interpersonal relationships, specifically their ability to empathize, resolve conflicts, and communicate effectively with peers. To achieve this goal, a comprehensive research approach was employed, including both a theoretical literature review and practical examination using standard emotional intelligence assessment methods, as well as surveys and interviews with adolescents. According to the research findings, adolescents with higher emotional intelligence tend to have a greater capacity for empathy, better understand others' emotions, which positively affects their interpersonal relationships. They are more adept at conflict resolution, exhibit higher levels of social adaptation, and demonstrate more positive self-esteem. In contrast, adolescents with lower emotional intelligence often face challenges in interacting with peers, which may lead to social difficulties and isolation. Based on the results, several recommendations have been made regarding the development of emotional intelligence among adolescents within educational programs and psychological training. Enhancing emotional intelligence could be an effective method for improving social adaptation, reducing conflict, and enhancing the overall psychological well-being of young people.