Психологічна корекція професійного вигорання працівників благодійних організацій

Abstract

Дипломна робота присвячена актуальній проблемі професійного вигорання працівників благодійних організацій та методам психологічної корекції, спрямованим на підтримку їх психоемоційного благополуччя. З огляду на постійний контакт з уразливими категоріями населення, працівники благодійної сфери зазнають високих емоційних навантажень, що підвищує ризик розвитку вигорання. Проблема є особливо актуальною в умовах обмеженого ресурсного забезпечення, що ускладнює реалізацію поставлених завдань і посилює стрес. У роботі досліджено теоретичні аспекти вигорання, виявлено психологічні особливості його прояву у працівників благодійних установ, а також специфічні чинники, що сприяють розвитку вигорання у цій сфері. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні основи професійного вигорання, зокрема основні моделі та чинники, що впливають на його розвиток. Розкрито специфіку діяльності працівників благодійних організацій як представників гуманітарної сфери, що визначає особливості виникнення емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження почуття професійних досягнень. Другий розділ присвячений емпіричному дослідженню, яке здійснювалося на основі використання стандартизованих опитувальників та психометричних тестів. За допомогою методів опитування та аналізу документів було виявлено, що основними факторами, які сприяють розвитку вигорання, є високе емоційне навантаження, недостатня соціальна підтримка, невизначеність ролі та відсутність ресурсів. Найбільш поширеними симптомами вигорання серед опитаних виявилися емоційне виснаження, деперсоналізація та зниження особистих досягнень. Результати дослідження свідчать про високий рівень вигорання серед працівників даної сфери, що вимагає цілеспрямованої корекції. Третій розділ містить розробку і впровадження корекційної програми, яка включає когнітивно-поведінкові техніки, групові заняття, вправи на емоційну саморегуляцію та елементи гештальт-терапії. Програма спрямована на розвиток стійкості до стресу, підвищення життєстійкості та формування ефективних механізмів подолання вигорання. Результати дослідження показали, що після проходження програми у учасників значно знизився рівень вигорання, особливо за шкалами емоційного виснаження та деперсоналізації. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування даної програми у благодійних організаціях, що сприятиме покращенню психологічного стану працівників, зниженню рівня стресу та підвищенню якості їхньої професійної діяльності. The thesis is dedicated to the current problem of professional burnout among employees of charitable organizations and psychological correction methods aimed at supporting their psycho-emotional well-being. Due to constant contact with vulnerable groups, workers in the charitable sector experience high emotional strain, which increases the risk of burnout. This problem is particularly relevant in conditions of limited resources, which complicate the fulfillment of assigned tasks and intensify stress. The study explores theoretical aspects of burnout, identifying psychological characteristics of its manifestation among charity workers, as well as specific factors contributing to burnout development in this field. The first chapter examines the theoretical foundations of professional burnout, including major models and factors influencing its progression. It highlights the specific nature of charitable work as part of the humanitarian sector, which explains the distinctive features of emotional exhaustion, depersonalization, and reduced sense of professional accomplishment. The second chapter is devoted to empirical research, conducted using standardized questionnaires and psychometric tests. Through surveys and document analysis, it was found that the primary factors contributing to burnout are high emotional load, insufficient social support, role ambiguity, and lack of resources. The most common symptoms of burnout among respondents were emotional exhaustion, depersonalization, and diminished personal achievements. The research results indicate a high level of burnout among workers in this field, necessitating targeted correction. The third chapter presents the development and implementation of a correctional program that includes cognitive-behavioral techniques, group sessions, emotional self-regulation exercises, and elements of gestalt therapy. The program aims to build stress resilience, increase vitality, and develop effective coping mechanisms to combat burnout. The research results show a significant reduction in burnout levels among participants, particularly in terms of emotional exhaustion and depersonalization. The practical significance of the study lies in the possibility of applying this program in charitable organizations, which will contribute to improving the psychological well-being of employees, reducing stress levels, and enhancing the quality of their professional activity.