Подолання професійного вигорання педагогів загальноосвітніх закладів в умовах воєнного стану

Abstract

Роботу присвячено теоретичному й емпіричному вивченню професійного вигорання педагогів. Проаналізовано поняття «вигорання», «виснаження», «тривожність» та їх взаємозв’язки в умовах стресу й воєнної нестабільності. Визначено чинники, що сприяють або послаблюють формування вигорання. Проведено емпіричне дослідження особливостей професійного вигорання педагогів із використанням психодіагностичних методик. Розроблено й апробовано корекційну програму, спрямовану на зниження проявів вигорання в умовах воєнного стану. Об’єкт дослідження – професійне вигорання як психологічний феномен. Предмет – особливості професійного вигорання педагогів у період воєнних викликів. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки вигорання педагогів у воєнних умовах та обґрунтуванні ефективності корекційних заходів. Результати можуть бути використані психологічними службами та керівниками закладів освіти для посилення психосоціальної підтримки педагогів. Матеріали роботи можуть застосовуватися у програмах підвищення кваліфікації педагогів і студентів спеціальностей «Психологія» та «Педагогіка». The work is devoted to the theoretical and empirical study of professional burnout among teachers. The concepts of ‘burnout’, “exhaustion”, ‘anxiety’ and their interrelationships in conditions of stress and military instability are analysed. Factors that contribute to or mitigate the formation of burnout are identified. An empirical study of the characteristics of professional burnout among teachers was conducted using psychodiagnostic methods. A corrective programme aimed at reducing the manifestations of burnout in conditions of martial law was developed and tested. The object of the study is professional burnout as a psychological phenomenon. The subject is the characteristics of professional burnout among teachers during times of military conflict. The scientific novelty lies in identifying the specifics of burnout among teachers in wartime conditions and substantiating the effectiveness of corrective measures. The results can be used by psychological services and heads of educational institutions to strengthen psychosocial support for teachers. The materials of the work can be used in programmes for the professional development of teachers and students majoring in psychology and pedagogy.