Вплив соціокультурних факторів виховання на розширення батьківських почуттів

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню впливу соціокультурних факторів на формування розширених батьківських почуттів. Розглянуто особливості батьківства та сімейної взаємодії, встановлено роль якості виховних стосунків у розвитку емоційної та соціальної компетентності дитини. Феномен розширених батьківських почуттів визначено як надмірне емоційне залучення, гіперопіка та порушення меж, що стримують автономність дітей. Емпіричні дані підтвердили його поширеність (67%) та циклічність переходів від гіперопіки до виснаження й гіпоопіки. Методики Е.Ейдеміллера, В.Юстіцкіса та опитувальник А.Варги й В.Століна засвідчили суперечливість виховних стратегій та підвищений рівень батьківської тривожності. Соціокультурний аналіз показав, що сучасне батьківство формується під впливом історичних трансформацій та поєднує традиційні й демократичні моделі, що зумовлює нестійкість виховних практик. Військовий контекст посилює емоційне навантаження та схильність до надмірної опіки. Апробована корекційно-розвивальна програма для дітей виявила ефективність у підвищенні самооцінки, впевненості та покращенні емоційної регуляції. Отримані результати підкреслюють актуальність вивчення феномену та його значення для практичної психології й педагогіки. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of sociocultural factors on the formation of expanded parental feelings. The peculiarities of parenthood and family interaction are considered, and the role of the quality of educational relationships in the development of a child's emotional and social competence is established. The phenomenon of extended parental feelings is defined as excessive emotional involvement, overprotection, and boundary violations that inhibit children's autonomy. Empirical data confirmed its prevalence (67%) and the cyclical nature of transitions from overprotection to exhaustion and underprotection. The methodologies of E.Eidemiller, V.Yustitskis, and the questionnaire by A.Varga and V.Stolin revealed the inconsistency of parenting strategies and an increased level of parental anxiety. A sociocultural analysis showed that modern parenting is shaped by historical transformations and combines traditional and democratic models, which leads to instability in parenting practices. The military context increases emotional stress and a tendency toward overprotection. The tested corrective and developmental programme for children proved effective in increasing self-esteem, confidence and improving emotional regulation. The results obtained emphasise.