Професійне вигорання вчителів інклюзивної освіти: психодіагностика та напрями психологічної підтримки

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню феномену професійного вигорання вчителів інклюзивної освіти, його психологічних чинників, особливостей прояву та можливостей зниження негативного впливу через цілеспрямовану психологічну підтримку. У результаті дослідження встановлено рівень емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції професійних досягнень у педагогів інклюзивних класів, визначено провідні індивідуальні, професійні та організаційні фактори ризику. Обґрунтовано теоретичні підходи до профілактики професійного вигорання та розроблено авторську програму психологічної підтримки, спрямовану на формування стресостійкості та емоційної саморегуляції педагогів. Експериментально перевірено ефективність програми, яка проявилася у зниженні рівня емоційного виснаження та підвищенні професійної самоефективності. Об’єктом дослідження є синдром емоційного вигорання, що виникає у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності вчителів інклюзивної освіти. Наукова новизна полягає у виявленні специфічних маркерів професійного вигорання педагогів інклюзивних класів, обґрунтуванні ролі міжпрофесійної взаємодії як чинника емоційної стійкості та створенні й апробації комплексної психопрофілактичної програми, адаптованої саме для потреб педагогів інклюзивного середовища. The qualification work is devoted to the study of the phenomenon of professional burnout among inclusive education teachers, its psychological factors, manifestations, and opportunities to reduce its negative impact through targeted psychological support. The study established the level of emotional exhaustion, depersonalization, and reduction of professional achievements among teachers of inclusive classes and identified the leading individual, professional, and organizational risk factors. Theoretical approaches to the prevention of professional burnout were substantiated, and an author's program of psychological support aimed at developing stress resistance and emotional self-regulation in teachers was developed. The effectiveness of the program was experimentally verified, which manifested itself in a decrease in the level of emotional exhaustion and an increase in professional self-efficacy. The object of the study is the syndrome of emotional burnout that arises in connection with the professional activities of inclusive education teachers. The scientific novelty lies in identifying specific markers of professional burnout among teachers of inclusive classes, substantiating the role of interprofessional interaction as a factor of emotional stability, and creating and testing a comprehensive psychoprophylactic program adapted specifically to the needs of teachers in an inclusive environment.