Зміни публічного управління закладами охорони здоров’я в умовах воєнного стану

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено зміни публічного управління закладами охорони здоров’я України в умовах воєнного стану на прикладі Харківської області як одного з найбільш постраждалих регіонів. Актуальність теми зумовлена повномасштабною збройною агресією проти України, що призвела до значних руйнувань медичної інфраструктури, ускладнення доступу населення до медичних послуг, зростання навантаження на систему охорони здоров’я та необхідності оперативної трансформації управлінських механізмів на державному і регіональному рівнях. Метою роботи є комплексний аналіз особливостей публічного управління закладами охорони здоров’я в умовах воєнного стану та обґрунтування напрямів удосконалення управлінських механізмів із урахуванням сучасних викликів і потреб регіону. Для досягнення поставленої мети в роботі розкрито теоретико-правові засади публічного управління у сфері охорони здоров’я, проаналізовано нормативно-правове забезпечення функціонування галузі, досліджено практичні аспекти реалізації медичної реформи на регіональному рівні. Особливу увагу приділено аналізу надання медичних послуг цивільному населенню та військовослужбовцям у Харківській області, питанням кадрового забезпечення та підготовки медичного персоналу в умовах воєнного стану. У роботі здійснено оцінку ефективності створення госпітальних округів на прикладі закладів охорони здоров’я області, зокрема обласної клінічної лікарні, лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги, перинатального центру, обласної дитячої лікарні та лікарень інтенсивного лікування районного рівня. розглянуто можливості застосування державно-приватного партнерства як інструменту відновлення та розвитку медичної інфраструктури в умовах обмежених бюджетних ресурсів. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, системний та структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, методи узагальнення статистичних і аналітичних даних. Інформаційну базу роботи становлять норми чинного законодавства України, офіційні матеріали Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, Харківської обласної військової адміністрації, органів місцевого самоврядування, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання органами публічної влади та керівниками закладів охорони здоров’я для вдосконалення управлінських рішень у сфері організації медичної допомоги в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення галузі. The qualification paper examines changes in the public administration of healthcare institutions in Ukraine under martial law, using the Kharkiv region as a case study of one of the most affected areas. The relevance of the topic is обусловлена the full-scale armed aggression against Ukraine, which has led to significant destruction of healthcare infrastructure, restricted access of the population to medical services, increased pressure on the healthcare system, and the need for rapid transformation of governance mechanisms at both national and regional levels. The purpose of the study is to provide a comprehensive analysis of the specific features of public administration of healthcare institutions under martial law and to substantiate directions for improving governance mechanisms in view of current challenges and regional needs. To achieve this goal, the paper elaborates the theoretical and legal foundations of public administration in the healthcare sector, analyzes the regulatory framework governing the functioning of the sector, and examines practical aspects of the implementation of healthcare reform at the regional level. Special attention is paid to the analysis of the provision of medical services to the civilian population and military personnel in the Kharkiv region, as well as to issues of staffing and training of medical personnel under martial law. The study assesses the effectiveness of the establishment of hospital districts using key healthcare institutions of the region as examples, including the regional clinical hospital, the emergency and urgent care hospital, the perinatal center, the regional children’s hospital, and district-level intensive care hospitals. In addition, the possibilities of applying public-private partnership as a tool for the restoration and development of healthcare infrastructure under conditions of limited budgetary resources are considered. The methodological basis of the research consists of general scientific and special methods of inquiry, including analysis and synthesis, systemic and structural-functional approaches, comparative analysis, as well as methods of generalization of statistical and analytical data. The information base of the study includes current legislation of Ukraine, official materials of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Health of Ukraine, the National Health Service of Ukraine, the Kharkiv Regional Military Administration, local self-government bodies, as well as scientific publications by domestic and foreign researchers. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their use by public authorities and healthcare institution managers to improve managerial decision-making in the organization of medical care under martial law and in the post-war recovery of the healthcare sector.