Відтворення засобів мовної експресивності в українському перекладі роману А.Крісті «Тріснуло дзеркало»

Abstract

Магістерська робота на здобуття ступеня магістра філології за спеціальністю 035-Філологія 035.04 Германські мови та літератури (переклад включно) - англійська. – Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2019. На основі проведеного дослідження, можна зробити висновок, що не існує єдиного визначення поняття експресивності. Воно тісно пов’язане з такими поняттями, як емоційність, оцінка, інтенсивність, образність і виражає суб’єктивне ставлення автора. У детективному романі експресивність виражається за допомогою мовних засобів, графічних та візуальних. Дослідивши способи вираження експресивності, ми можемо зробити висновок, що існує велика кількість експресивних засобів. Слід зазначити, що всі носії експресивності ми умовно розділяємо на чотири групи (фонологічні, морфологічні, лексико-стилістичні, синтаксичні). Необхідно підкреслити той факт, що лексико-стилістичні засоби вираження експресивності є дуже ефективними у детективному романі. Однак всі інші носії експресивності є не менш значущими для нашого дослідження. Ми визначили, що експресивність категорія стилістики, лінгвістики, яка охоплює гомогенні і гетерогенні зв'язки формальних, семантичних, функціональних і категоріальних одиниць, відображає і виражає свідоме, цілеспрямоване, суб'єктивне, емоційне і естетичне ставлення мовця до співрозмовника або предмету, володіє функцією впливу, слугує для підкреслення, посилення, актуалізації в процесі спілкування. Ми розглянули різні джерела і дізналися, що різні дослідники вважають, що хоча категорія експресивності частково і перетинається з такими лінгвістичними явищами як емоційність і авторська оцінка, ці поняття є нетотожними в мові та мовленні. Таким чином, емоційність іманентно супроводжує експресивність, у її широкому розумінні, але не є її тотожним поняттям. В останні роки спостерігається підвищений інтерес дослідників в галузі мовознавства до категорії експресивності. Даний факт аргументується важливим завданням, яке виконує експресивність в мові. Категорія експресивності відображає суб'єктивне ставлення до сказаного. Вона наділяє висловлювання емоційною силою, створює естетичний ефект. У ході дослідження ми встановили, що різні вчені диференціюють категорії експресивності по-різному. У нашій роботі ми притримувались наступної класифікації категорій експресивності: морфологічні, лексичні, фонетико-фонологічні, граматично-стилістичні та інші. Всі вони тісно пов’язані між собою, і однаково часто використовуються для вираження експресивності у тестах. З їх допомогою автор виражає ставлення до того чи іншого предмету, об’єкту або ситуації, налаштовує на певний емоційний стан, підкреслю, наголошує, виділяє та звертає увагу, або навпаки применшує значення, у випадках, коли це необхідно. Ми дізналися, що мовними засобами вираження експресивності слід вважати експресивні засоби, які притаманні власне системі мови і які мають регулярну відтворюваність, тобто лексичні одиниці поза контекстом. До них належать лексичні одиниці, які мають постійне експресивне значення, яке, в свою чергу, пов’язане з їхніми парадигматичними відношеннями, наявністю в мові слів із денотативним емотивним значенням. На конструктивному рівні експресивність може бути створена за допомогою властивостей структурної схеми і актуальних структурних пропозицій, на комунікативному - за допомогою незвичайного способу представлення теми і реми; на семантичному - з урахуванням семантики речення та семантичних класів слів. Також ресурсом створення експресивності в синтаксисі виступають слова з культурно-конотативними компонентами значенням, емоційне забарвлення, емоційне ставлення, емоційна оцінка та емоційний стан. У цій науковій роботі ми дослідили вживання, та вираження категорій експресивності при перекладі англомовного детективного роману. На основі результатів дослідження, можна зробити висновок, що експресивність в детективному романі вживається дуже часто для передачі настрою, висловлення позитивного, чи негативного ставлення, виклику певних емоцій у читача. Найчастіше у детективному романі «Тріснуло дзеркало» вживаються лексичні категорії експресивності, досить поширеними також є морфологічні та граматико-стилістичні (див. Додаток В). Для перекладу цих категорій перекладач застосовує різні перекладацькі трансформації, які включають: транскрипцію, модуляцію, контекстуальну заміну, генералізацію, конкретизацію та інші. (див. Додаток C)