Медична реформа в Україні: управлінсько-правовий аспект

Abstract

Здійснення ґрунтовного аналізу медичної реформи є актуальним завданням, оскільки у нових економічних умовах потрібні зміни як організаційного механізму, а й соціальної складової інституту охорони здоров'я. Якщо його правові та фінансово-організаційні основи можна трансформувати вольовим шляхом відносно швидко, то так само неможливо змінити соціальні установки, що детермінують ставлення населення до цінності здоров'я та визначають характер соціальної взаємодії в процесі лікування. Конкретизовано сутність медичної організації як первинної ланки системи охорони здоров'я та стійкої соцієтальної системи. Виявлено загальні та специфічні риси медичного реформування як соціетальної системи, що дозволило дослідити систему управління медичною галуззю через призму культурного, особистісного та поведінкового проявів; визначити взаємозв'язок явищ реформування системи охорони здоров'я, підвищення соціальної відповідальності медичної організації та вдосконалення культури управлінських взаємовідносин. У межах нової доктрини соціального управління підтримання здоров'я є найважливішою стратегічною метою держави. Соціальне здоров'я прийнято розглядати як найважливіший стратегічний ресурс суспільства, що визначає соціальний, економічний та політичний добробут країни. Проблеми реалізації реформи охорони здоров'я лише на рівні первинної ланки набувають у сучасних країнах дедалі більшої актуальності. Створюється об'єктивна необхідність у формуванні нової соціальної моделі управління медичною сферою як соціетальної системи, найважливішою характеристикою якої визначатиметься нова культура управління, культура системних управлінських взаємовідносин топ-менеджменту, медичних працівників та пацієнтів. Наголошено, що швидко змінювані умови функціонування медичної сфери передбачають необхідність інноваційного накопичення, розробку нових принципів управління медичними закладами та установами, формування нових цінностей та норм культури управління.