Особливості використання земельних ресурсів в умовах прояву вітрової ерозії ґрунтів

Abstract

Магістерську роботу присвячено дослідженню особливостей використання земельних ресурсів в умовах прояву вітрової ерозії ґрунтів. Розкрито термін «вітрова ерозія ґрунтів», під яким варто розуміти процес руйнування та переміщення ґрунтових частинок під впливом вітру, що відбувається, коли сила вітру достатня для того, щоб піднімати й переміщувати сухі та незакріплені частинки ґрунту, переважно пісок і пил. Вітрова ерозія призводить до втрати верхнього родючого шару ґрунту, зменшує родючість земель і може спричинити опустелювання та деградацію екосистем. Визначено, що основними напрямами протидії включають протиерозійну організацію території, впровадження спеціалізованих сівозмін, використання багаторічних насаджень, посадку вітрозахисних смуг, а також застосування особливих методів обробітку ґрунту, таких як безплужна оранка, перехресний посів та ущільнення посівів. Важливою складовою є стабілізація піщаних дюн та запобігання руйнуванню ґрунту вітром за допомогою розміщення посівів упоперек напрямку вітру та нормованого випасу худоби. Важливим є комплекс заходів економічного стимулювання сільгоспвиробників щодо протидії вітровій ерозії. Держава повинна працювати над розробкою програм та проєктів у сфері попередження та боротьби із вітровою ерозією, а також запроваджувати фінансові механізми підтримки сільгоспвиробників, які проводять заходи боротьби із вітровою ерозією та заходи щодо її попередження. The master's work is devoted to the study of the features of land resource use in conditions of wind erosion of soils. The term "wind erosion of soils" is disclosed, which should be understood as the process of destruction and movement of soil particles under the influence of wind, which occurs when the wind force is sufficient to lift and move dry and loose soil particles, mainly sand and dust. Wind erosion leads to the loss of the upper fertile soil layer, reduces land fertility and can cause desertification and degradation of ecosystems. It was determined that the main areas of countermeasures include anti-erosion organization of the territory, the introduction of specialized crop rotations, the use of perennial plantings, planting windbreaks, as well as the use of special methods of soil cultivation, such as no-till plowing, cross-sowing and crop compaction. An important component is the stabilization of sand dunes and the prevention of soil destruction by wind by placing crops across the direction of the wind and normalized grazing of livestock. A set of measures to economically stimulate agricultural producers to combat wind erosion is important. The state should work on the development of programs and projects in the field of preventing and combating wind erosion, as well as introduce financial mechanisms to support agricultural producers who carry out measures to combat wind erosion and measures to prevent it.