Еліптичні конструкції та способи їх перекладу на матеріалі роману О. Ніффенеггер «The Time Traveler’s Wife»

Abstract

Дана дипломна робота має на меті визначити поняття «еліпсис», його види та функції у художньому тексті, дослідити та проаналізувати прийоми перекладу еліптичних конструкцій на матеріалі роману О. Ніффенеггер «Дружина мандрівника в часі» та його перекладу на українську мову Надії Хаєцької. В ході дослідження було виявлено, що під еліпсисом слід вважати пропуск елемента висловлювання, який може бути легко відновлений з контексту або ситуації. Як засіб експресивного синтаксису у художньому тексті еліпсис може виконувати наступні функції: сигналізувати про появу в тексті нового позасистемного елементу, створювати явні та поетичні імплікатури, характеризувати акт комунікації та підкреслювати індивідуальний стиль автора. Утворах художньої літератури еліпсис можна сплутати зі ще одним стилістичним засобом – парцеляцією. Серед численних класифікації еліптичних речень для проведення даного дослідження було обрано теорії запропоновані О.О. Худяковим та Л.С. Бархударовим. Перший вчений розрізняв еліпсис залежно від того, який елемент висловлювання було опущено. Найпоширенішим видом еліптичних речень у досліджуваному романі виявились конструкції із пропуском підмета та присудка. Бархударов виділяв типи еліпсису виходячи зі способу його відтворення. Переважну більшість склали парадигматично відновлювані еліптичні речення, зміст яких може бути відтворено з аналогічних ситуацій. Результати порівняльного аналізу тексту-джерела та цільового тексту показали, що основним способом перекладу еліптичних конструкцій у романі «Дружина мандрівника в часі» є дослівний переклад (нульова трансформація). Такий підхід до перекладу еліптичних речень може бути виправданий бажанням перекладача відтворити індивідуальний стиль автора.