Інтертекстуальність в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману Дена Брауна «Втрачений Символ»

Abstract

У роботі було розглянуто підходи до класифікацій засобів реалізації інтертекстуальності та розглядаються підходи до класифікацій засобів реалізації інтертекстуальності. Інтертекстуальність як текстова категорія, що відображає діалогічну взаємодію текстів, є важливою складовою літературно-перекладацького аналізу. Її вивчення становить одну з центральних проблем сучасного літературознавства та перекладознаства, особливо в контексті відтворення постмодерних художніх текстів, які, відповідно до принципу постмодернізму, що все нібито було вже сказано раніше, є канвою, сплетеною з фрагментів різних творів. Пильна увага до вивчення теорії інтертекстуальності та її ролі в контексті постмодерного текстотворення призвела до генералізації цього поняття й помітного розширення меж його інтерпретації. Основну увагу зосереджено на ремінісценції, алюзії та цитаті як формах вираження міжтекстових зв’язків та способах їх перекладу. До аналізу був залучений роман Дена Брауна «Втрачений символ».